— А коли ця Вей прилетить до мисливського табору? — поцікавилась Унно.
— Після нас, разом із командуючим і Теною.
— Тобто, ви її контролюєте?
— Ми її щільно контролюємо. Ми ж знаємо, що вона досвідчена і небезпечна.
— Так, я продивилася досьє на неї. Цікава дівка.
— Вона шпигувала для Ґрідаса на Сельві. А на Сельві слабкі не виживають.
— У вас уже є зразок її ДНК?
— Аякже. Її ДНК вже нанесли на балони з газом. Коханка Маккосліба — терористка! Оце буде новина. Імперія підстрибне.
— І вам, Джилі, не шкода зіпсувати таке полювання?
— Усе відбудеться після того, як ми вполюємо великого мечоносця.
— А може, не варто так відтягувати? Цим ми надаємо час Ґрідасу для підготовки контрзаходів. До сьогодні ми випереджували його хортів.
— Усе повинно йти своєю чергою, лордесо. Тена і Міа розробили хороший план. Дуже точний план. У них усе розраховано посекундно. А людям Ґрідаса ми підкинули роботи на базі. Вони там зараз шукають бойові токсини. Обнюхують кожен контейнер. Ось нехай і далі шукають.
Поселення «Благословенне починання».
Кристалічна Провінція,
Планета Кідронія (4КВ67:3).
15-16 семпрарія 416 року Ери Відновлення
Коли вони наблизилися до медичної лабораторії, в аґента «Ягда» виникло недобре передчуття. На стіні коридору він побачив характерну деформацію. Метал там розплавився і застиг концентрованими «хвилями». Гумм також помітив оплавлення.
— Це сліди від зброї? — запитав він.
— Так, товсточолику, це сліди від плагану.
— Плагану?
— Портативної плазмової катапульти. Ти такої не бачив. Офіційно її заборонено застосовувати на населених планетах.
— Це Джи Тау?
— Не знаю. Плагани використовують різні спецпідрозділи. Йдемо далі.
А далі лежали обвуглені й деформовані людські тіла. Два в обвідному коридорі та два на майданчику перед входом до лабораторії. На стінах виднілися глибокі каверни, кульові отвори і вже знайомі термічні оплавлення. Тканина на комбінезонах трупів спеклася з мертвою плоттю в обвуглену чорно-фіолетову масу. На одному із загиблих зберігся неушкоджений вивід комунікатора. Його блакитний метал потьмянів від термічного впливу.
— Це старий док, — впізнав загиблого Гумм. — Він мав таку модну штукенцію.
— Дідуся, звісно ж, шкода. Док, судячи з усього, потрапив під роздачу випадково. А ось ці хлопці пручалися. З пукавками проти плаганів. Так-так, — «Ягд» нащось доторкнувся кінчиком чобота до одного з тіл. Поряд із убитим лежала вогнепальна зброя.
— А чому нікого немає? Чому немає сигналу тривоги? — Налгате розгублено роздивлялась навколо. У приймальному блоці медичної лабораторії не було ані душі. Рівно світилися білі й зелені панелі світильників, вентиляція працювала на повну потужність, намагаючись упоратися зі смородом згорілого м'яса. Від сильного потоку повітря на голові аґента ворушилося волосся.
— Скоріш за все, системи безпеки купола вимкнули. І основні, й резервні. Тут попрацювали джентльмени з поважної контори. Нам треба забиратися звідси. Якомога швидше.
— А що буде з сестрою?
— Її там уже немає.
— Потрібно перевірити, Обраний.
— Добре, сестро. Як ти скажеш.
Вони пройшли через коридор до відкритих дверей реанімаційного блоку. Тут освітлення не працювало. Відновлювальні капсули і ложа були порожні. З розкиданих ємностей на підлогу сочилася масляниста жовта рідина. Зі стелі звисали тороки обірваних дротів і трубок. На порозі круглої кімнати застигло те, що залишилося від кіборґа-«павука». Броньований корпус термінатора пробили, його механічні лапи застигли в незавершеному ривку. Дуло паралізатора задерлося, наче хобот слона, що сурмить, закликаючи на допомогу співродичів. Із дірки в його корпусі до вентиляційного отвору здіймалася цівка зеленуватого диму.
— Нам пощастило, — «Ягд» показав на кіборґа. — 3 цим роботом ми би не впоралися. Наша зброя проти такого «павучка» безсильна.
— Вони забрали сестру, — сказала Налгате.
— Забрали. Йдемо звідси.
Гумм підхопив доктора-зомбі, й вони розпочали відступ. Аварійною драбиною зійшли до передшлюзника. Тут було геть темно, лише жовті смуги на дверній плиті злегка випромінювали світло. У тому світінні було щось містичне. Шлюзовий відсік здавався передпокоєм таємничого підземного храму, а шафи з аварійними скафандрами — сховищами священного реманенту. Проте команді «Ягда» було не до містичних відчуттів. Після швидкої пробіжки десятками сходових маршів навіть невтомний Гумм важко дихав. Клон притулив око Мангуса до пластини сканера, аґент підняв ID-картку до рівня грудей. Проте шлюз не відкрився. Індикатор входу світився незмінним оранжевим кольором.
— Заблокований.
— Що це означає? — запитала Налгате.
