«Ягд» схопив Гумма за пояс і ривком відтягнув його під захист репелента. Потвори розімкнули щелепи і з жалісним писком попадали на підлогу.
— Не прокусили?
— Начебто ні, — ошелешений Гумм оглянув комбінезон. Анізотропний кремній покриття витримав атаку. Щелепи потвор не залишили жодної подряпини на комбінезоні.
— Це не тормаги, — визначив клон, придивляючись до мертвих хижаків. — Це великі щуриська.
— Щурі-мутанти, — погодився аґент. — Вони живуть поряд з людьми на всіх населених планетах. Дуже життєстійкий вид. На Тіронії вони більші втричі. Цілі тобі чудовиська.
— Ця речовина відлякує лише щурів? — запитала Налгате. Вона гладила по голові Мангуса, котрий видавав безглузді звуки і тремтів.
— Усіх відомих науці земних тварин та їхніх мутованих різновидів. Проте на ксеноморфів цей репелент не діє.
— Але ж люди також земні створіння.
— Ймовірно, що розробники репеленту це врахували.
— А як ти знав, що хижаки — не ксеноморфи?
— У куполі киснева атмосфера. Для всіх інопланетних чудовиськ, окрім сельвійських, кисень є смертельною отрутою. Ксеноморфи не живуть у людських поселеннях. Лише земні мутанти.
— Вони не пустять нас далі.
— А ми їх і запитувати не будемо. Ще дві-три невдалі атаки, і щурі залишать нас у спокої. У них немає тої лютої цілеспрямованості, як, до прикладу, в хижих сельвійських змій. Ось ті б'ються до останнього. Сам бачив… Однак, леді й джентльмени, нам час рушати далі. Ось-ось Джи Тау розпочнуть полювання. Якщо вже не розпочали.
Резиденція Джи Тау,
Центральне поселення,
планета Кідронія (4КВ67:3).
16 семпрарія 416 року Ери Відновлення
Вольск прокинувся, його розбудив виклик від внутрішнього комунікатора. Голос радника-представника проліз до його голови:
«Увага! Загальний збір. Спеціалістам зібратися у «червоній зоні» за сім хвилин. Не забудьте свої інструменти і устаткування».
Коли археолог увійшов до знайомої кімнати, там, окрім радника, вже були Марков, Тама Шайнар і сержант Чандрасекар.
— Панове спеціалісти, — з незвичним металом у голосі звернувся до всіх присутніх Вангель Гело. — Верховний координатор наказав вам негайно розпочати інспекцію так званого об'єкта «чорна скринька» колонії Кідронія на предмет виявлення даних із загиблого «Уриїлу». Вирушаєте до об'єкту за десять хвилин. З вами йде група супроводу під командуванням капітана Некіча. Замість леді Ґвен, яка задіяна на полюванні, наукову групу очолить лейтенант Шайнар. Зараз вам роздадуть зброю і спорядження.
— То ми отримали санкцію? — запитав Марков.
— Так, отримали. Проте не санкцію намісниці. Наказ лорда Ґрідаса санкціонував сам імператор. Будь-хто, хто спробує вам перешкоджати при виконанні даного наказу, буде вважатися зрадником і підлягає ліквідації. Як куратор операції, наказую всім спеціалістам виконувати розпорядження лейтенанта Шайнар. Вона на рівні зі мною і капітаном Некічем відповідає за успішне проведення цієї бойової операції.
— Бойової операції? — перепитав археолог.
— Так. У вашому контракті, спеціалісте Вольск, у пункті одинадцять-вісім, обумовлено, що вас на Кідронії можуть залучати для виконання військово-дослідницьких операцій Служби і що ви даним пунктом інформуєтеся щодо допустимого підвищеного ступеню небезпеки при їхньому здійсненні.
— Але річ не йшла…
— Ви переходите у підпорядкування лейтенанта Шайнар, — перервав його радник. — Прошу всіх отримати особисту зброю.
Чандрасекар розклав на столі ручну зброю: вогнепальні та променеві пістолети, а також апарати невідомого для Вольска призначення.
— А щось солідніше? — Марков скептично глянув на запропоновану зброю.
— У групи супроводу є плагани, гранатомети і кінетичні атакери, — пояснив сержант. — Стандартний штурмовий комплект бійців кризових груп. Крім того, з вами підуть бойові роботи. Членам наукової групи дозволена тільки особиста ручна зброя для самооборони.
— Я беру ось цей «вотан», — тіронієць приміряв до руки кульовий пістолет переконливих розмірів.
— Ось вам дві додаткових обойми, — сержант вручив детективу боєкомплект. — А ви, спеціалісте Вольск?
— Хай буде ось цей, — археолог взяв зі столу блискучий променевик.
— Променевий пістолет «трамполіс». Цей вам саме підійде, — схвалив його вибір Чандрасекар. — Кульові пістолети мають відчутну віддачу. Без звички можна й упустити. А променеві і легші, й простіші. Наводиш на ціль, натискаєш на сенсор — і все. До «трамполіса» додаткового боєкомплекту не потрібно. Батареї вистачить на десять проникаючих пострілів.
— Мало буде, — буркнув Марков.
— Для самооборони? — здивувався сержант. — Наші спеціалісти з моделювання бою вважають, що самооборона належить до категорії боїв короткої тривалості.
— А якщо нас заженуть у кут і доведеться відстрілюватися?
— Тоді, детективе, ручна зброя вам не допоможе. А якщо чесно, то вона вам не допоможе в будь-якому випадку.
— Сержанте! — зупинив відвертості Чандрасекара радник.
— Так, сер!
