Тінь попередника

сто п'ятдесят мільйонів. Декому здавалося, що історія галактичної Імперії наближається до завершення. <…>

<…> Але лідери Ноли допустилися політичної помилки. У конфлікті 356 року між військовими елітами Землі й Альфи Альфи ноланці підтримали альфійців. Всупереч їхнім сподіванням, перемога виявилась на боці адміралів Сонячної Системи. Уряд імператора Сіорана Шостого Відновлювача отримав формальний привід розірвати мирний договір 346 року і оголосити Федерації війну. Для відновлення влади Імперії у Секторі Кастора до складу Шостого флоту (який базувався в системі Проксіми Центавра) було введено додаткові кораблі важких класів. Командування флотом прийняв досвідчений Іріте Ойзеле. Він відмовився від тактики концентрації сил, яку застосовував свого часу Гейс, і почав здійснювати план «перекривання кисню» Федерації, перехоплюючи її транспортні кораблі на виходах з Темних Шляхів. Трафік у Секторі Центавра було зупинено <…>

<…> Ігі Шелтон, котрий змінив Іріте на посаді командувача Шостим флотом, продовжив виснажуючу «тиху війну» навколо зірок Центавра. Тим часом в орбітальних доках Піфії будувалися нові крейсери для імперських військових сил і негайно вводилися в дію. У 364 році Шелтону, який тоді вже мав майже двадцятикратну перевагу над супротивником, вдалося нав'язати адміралам Федерації згубну для них контактну битву. Імперські крейсери і лінкори під час бою майже повністю знищили ноланський флот. У битві загинула військова еліта Ноли. Шостий флот захопив танкери і ресурсні бази Федерації, отримав контроль над лімесами в районі Кастора. У війні настав переломний момент. У кінці 365 року Арпікран заявив про вихід з Федерації Ноли і відізвав свої фреґати. У 366 році Арпікран і Кідронія визнали над собою владу Нової Імперії. Через п'ять років Федерацію скасували. Економіка її планет опинилася на межі знищення, правлячі клани репресовані, депутати Конґресу, які голосували за війну на боці Альфи Альфи проти Землі, страчені. Невдовзі Нола знову стала керуючою планетою імперської провінції «Сектор Кастора», а великий адмірал Ігі Шелтон — її намісником <…>

5

Район підземного міста,

надра Каманійських гір,

планета Кідронія (4КВ67:3).

28 семпрарія 416 року Ери Відновлення

— Безпутні, безпутні, безпутні клони, — наспівував Гумм, перетягуючи пораненого аґента «Ягда» через широку підземну річку. — Мало, мало, мало вас, дурнів, вчили…

— Це ж куди ти мене тягнеш, товсточолий? — аґент важко дихав; заряд, випущений з кінетичної рушниці, роздробив йому руку і пошкодив реґенеруючі системи комбінезона. Медичні мікророботи з військової аптечки блокували біль і кровотечу, але пересуватися самостійно аґент не міг.

Йому остогидли підземні нори, і каміння тиснуло на його пошкоджений організм всією своєю товщею. Він відчував: зараз ранок, і в небі над Каманійськими горами визріває руде яблуко Абелари. Аґентові раптом до горлової судоми захотілося погрітись під променями сонця Кідронії, на вільному просторі без стін і склепінь. Але не тільки кам'яна товща пригнічувала його волю. Він майже фізично відчував близькість в'язкого і безжального підземного полум'я. Горнила планетарної мантії були поруч. Зовсім-зовсім близько, за останніми гранітними перемичками, у розпечених до вишневого світіння надрах, точилось важкими краплями рідкого базальту багряне вим'я глибинного вулканічного вогнища. І жар цього багряного вимені теж лягав на плечі «Ягдові».

— Тут, зовсім недалеко, є схованка, — втішив пораненого товариша клон. — Там великі запаси повітря і смачна вода. А ти нічого не кажи. Не треба витрачати сили.

— Залиш мене тут. Нас все одно впіймають.

— А я тобі кажу: не витрачай сили на дурні слова. У куполі ти теж думав, що нас упіймають. Згадав? А нас не впіймали. І тепер ми від них втечемо. Побачиш. З нами Велудуман!

Ім'я Держателя Склепіння немов додало Гуммові сил. Він підхопив «Ягда» і трьома стрибками подолав підземну річку. Від трясіння аґент втратив свідомість.

«Це добре, — вирішив Гумм. — Коли людина непритомна, їй треба менше повітря. А повітря у пошкодженому комбінезоні ніколи не буває забагато».

За плесом підземної річки промита нею печера химерно розгалужувалась. Клон упевнено обрав найлівіший з тунелів. Закинувши аґента собі на плечі, Гумм пройшов слизькими брилами до глибокого розлому, що прорізав базальтову підошву гір. Він пройшов розломом кількасот метрів, зупинився і прислухався. Це було особливе місце. Тут шум підземної річки було чути так чітко, немов вона текла поряд. Якби переслідувачі форсували річку, підземне відлуння донесло б до вух клона звуки їхнього руху. Гумм стишив дихання і стояв дуже довго. Якби він почув погоню, то їхньою долею стала б смерть у цьому розломі. Але шум річки залишився рівним і неспаплюженим.

«Відірвалися!» — з полегшенням зітхнув клон. І поніс брата далі. До таємних сховищ, віддавна призначених саме для таких відступів.

6

Борт фреґата Е74 «Акреон»,

Орбіта планети Ноли (4КВ06:2),

Зоряна система Ніргарі.

2 октомбрія 416 року Ери Відновлення

На екранах зовнішнього огляду повільно й велично пропливає полярна область Ноли — опукла поверхня Океану Принца Мартіна. Зображення надзвичайно чітке: можна побачити окремі хвилі й сріблясті відблиски світла на їхніх гребенях. На Маркова це видовище діє заспокійливо. Йому подобаються великі водойми, хоча на його рідній Тіронії немає ані морів, ані океанів. Імперський комісар щойно залишив протиперевантажний кокон, і автоматика корабельного відновлювального відсіку працює у межово прискореному режимі. Ноланський підрозділ Служби Запобігання затримав одного з найнаближеніших помічників і учнів покійного Тейсанболона. Комісарові не терпиться розпочати допит клонороба.

Що більше він отримує інформації про Шерму Шайнар, то більше в нього виникає запитань. Аґенти Джи Тау вже випатрали архіви «Еттлі Касмік» і знайшли там секретну аналітичну записку, датовану чотириста восьмим роком. У записці, адресованій кураторам проекту «Дейман» Калаусові і Сен-Аленові, містилось попередження, що деякі тенденції розвитку свідомості позасерійного клону жіночої статі НО97 з умовним ім'ям «Шерма» можуть являти собою загрозу для суспільної безпеки. Аналітики тоді рекомендували керівникам компанії демонтувати потенційно небезпечного клона.

Натомість Калаус і Сен-Ален наказали знищити клона чоловічої статі на ім'я Ленго. Хлоця-телепата, в якому аналітики не знайшли ніякої потенційної загрози. Марків довго не роздумує над мотивами такого парадоксального рішення. Ці мотиви чітко проглядаються на відеозаписах з юною Шермою, зроблених тоді ж, вісім років тому.

«Цікаво, коли вона стала Калаусовою коханкою? Вже тоді, чи пізніше, коли закінчила курс спецнавчання?» — тіронієць доторком прибирає з великого екрану океанську поверхню і вмикає старий відеозапис тренування Шерми в басейні. Там дівчина відпрацьовує стрибки з трампліну. Її гнучке тіло встигає зробити кілька складних обертів, перш ніж входить у товщу підсвіченої блакитнуватим світлом води. Її рухи відточені й досконалі. Сповнені такої природної ґрації, якої неможливо навчитися. Шерма вже тоді, у неповних тринадцять