1. Секс для заспокоєння.
Уявімо собі — важкий, нервовий день на роботі; статевий акт дає релаксацію, приносить забуття і, врешті, полегшення: голова — порожня, нерви — вгамовані.
2. Секс для самоствердження.
Не тільки підлітки, але й дорослі, що, втім, так і залишилися підлітками, добиваються від когось згоди на секс й відчувають неймовірне задоволення не так від нього самого, як від факту перемоги й власної крутизни. Стать тут значення не має, жінки також кайфують від таких завоювань.
3. Секс з обов’язку.
Це така рутинна робота, яку подружжя обов’язково повинне виконувати.
4. Прокреаційний секс.
Мета єдина — дитина. Головне, аби дама завагітніла. Решта не має значення.
5. Секс, що зміцнює соціальний статус.
Шеф трахає секретарку, бо він шеф — і це його вивищує. Може і ще когось з підлеглих трахнути або принаймні взути. Він шеф, і йому важко відмовити. А чутки тільки утверджують його як крутого шефа.
6. Дослідницький секс.
Цікаво, як вона (він) це робить, можна освоїти нові пози чи способи…
7. Секс знічев’я.
Треба чимось зайнятися в неділю. Може, знайти когось і потрахатись?
Напевно, існують й інші варіанти. Але шокує, що люди часом, зближуючись фізично, запломбовують свої душі.
Адже які взаємини між партнерами, такий, зрештою, й характер інтимного зв’язку між ними.
Коли це Ромео і Джульєтта, то вони як підлітки, що вперше пізнають пристрасть, віддаються їй несамовито. І увесь світ для них ніщо у порівнянні з єднанням з коханою істотою.
А коли дорослі усвідомлюють, що в коханні головне «на», а не «дай», і сповнені цього лягають разом, то вже самий дотик до коханого тіла породжує бурю щасливих емоцій в людині, і далі інтимний акт стає просто вінцем справді високого і зрілого почуття.
Кохання вимагає праці, дбання і обережного, чутливого ставлення до себе, і тоді воно здатне породити в серці благо.
Певною мірою сама енергія любові витворює дива. Звісно, вона здатна водночас породжувати війни й руйнувати держави. Якщо покопатися в біографіях великих людей, можна дізнатися, що світові катаклізми часто спричинялися любовними драмами того чи іншого монарха чи політика.
Стан закоханості в його метафізичному сенсі виступає сильнішим за всі цінності — соціальні, матеріальні, звичаєві і побутові. Навіть вищим за саме буття.
Енергія любові витворила мистецтво у всіх його видах, вона є рушійною силою людини і світу. Намагання проникнути в іншу людину, пізнати її духовний світ, відчути, що вона думає, злитися з нею в одне ціле — все це нагадує міф про двостатевих андрогенів, які колись мали по дві голови і чотири руки і ноги, а потім Бог розділив їх, і тепер усе життя кожен шукає свою справжню половину. А ще кажуть, що ім’я коханої людини написане на спині, і сам його побачити ніхто не може. Написане воно таємними знаками, і коли ти знайдеш свою людину, то воно проявиться.
І наостанок — як все-таки витримати це почуття безмежної закоханості, коли людина мучиться від кохання, не спить, хвилюється через те, як вона виглядає в очах свого обранця, сумнівається в собі, лякається обманутися, зазнати розчарування.
І треба вже стати дорослим і мудрим, щоби, кохаючи, все ж спиратися на приказку — «полюбіть нас чорненькими, а біленькими нас будь-хто полюбить».
