Енеїда

Чи гарнії були, чи харі,

Об тім Вергілій сам мовчить;

Но в мирне врем’я запирався,

Коли ж із храма показався,

Якраз війна і закипить.

[116] По дзвону вся латинь сунула,

До храма з криком всі неслись,

І навстяж двері одімкнула,

І Янус вибіг, як харциз.

Воєнна буря закрутила,

Латинське серце замутила,

Завзятость всякого бере;

«Війни, війни!» – кричать, бажають,

Пекельним пламенем палають

І молодеє і старе.

[117] Латинці військо хоть зібрали,

Та треба ж війську должносних,

Які б на щотах класти знали,

Які письменнійші із них.

Уже ж се мусить всякий знати,

Що військо треба харчовати,

І воїн без вина – хом’як.

Без битой голої копійки,

Без сей прелесницізлодійки

Не можна воювать ніяк.

²⁷² Були златії дні Астреї,