Куди удасться тягу дать.
Но їх
Над всіма остававсь начальний,
Серест вельможний обізвавсь:
«Куди? – вам сорома немає!
Хто чув? Троянець утікає!
Чого наш славний рід доживсь!
[143] Один паливода ярує,
А вас тут стілько, боїтесь;
В господі вашій вередує
Рутульський шолудивий пес!
Що скаже світ про нас, трояне?
Що ми шатерникицигане,
Що ми трусливійші жидів!
А князь наш бідний що помислить?
Адже ж за воїнів нас числить,
За внуків славнійших дідів.
[144] Зберіться, Турна окружіте,
Не сто раз можна умирать;
Гуртом, гуртом його напріте,
Од вас він мусить пропадать».
Агу! Троянці схаменулись,
Та всі до Турна і сунулись;
Пан Турн тут на слизьку попав!
Виляв, хитрив і увивався,
І тілько к Тібру що добрався,
Вы читаете Енеїда
