Енеїда

Чи трохи в світі панночок?

Ну, взяв би Муньку або Прісю ,

Шатнувсь то в сей, то в той куток:

В Івашки , Мильці , Пушкарівку ,

І в Будища , і в Горбанівку ,

Тепер дівчат, хоть гать гати;

Тепер на сей товар не скудно,

І замужню украсть не трудно,

Аби по норову найти».

[123] На слово се прийшла Амата

І зараз в Турна і вп’ялась;

Лобзала в губи стратилата

І од плачу над тим тряслась.

«В напасть, – сказала, – не вдавайся

І битися не поспішайся,

Як луснеш ти, то згину я;

Без тебе нас боги покинуть,

Латинці і рутульці згинуть,

І пропаде дочка моя».

[124] Но Турн на се не уважає,

І байдуже ні сльоз, ні слов;

Гінця к Енею посилає,

Щоб битись завтра був готов.

Еней і сам трусивсь до бою,

Щоб сильною своєй рукою