Чума – недарма ця хвороба стоїть першою у караулі, який вишикувався за спиною смерті. Найстрашніше людське лихо в давні часи. Періодичні пандемії чуми забирали більше жертв, ніж війни. Правда, інколи чумою називали інші епідемії та пандемії, які спричиняли велику смертність. У XIV ст. пандемія чуми, яку вважають найбільшою в історії Європи (так звана «чорна смерть»), за кілька років забрала кожного четвертого жителя континенту (близько 25 мільйонів). Залишалася вона грізним бичем людства і у XVIII та XIX століттях. На Україні особливо пам'ятною, чи не найбільш спустошливою за все XVIII ст. була люта морова пошесть 1738 – 1740 років, яка надовго лишилася в народній пам'яті. Чумою нерідко супроводжувалися численні війни з Туреччиною. Фразеологізм «бендерська чума» до цього часу живе в нашій мові (див. коментар: III, 3).
[
<136
]
Це сімейна строфа. Тут названі члени патріархальної сім'ї, ближчі і дальші родичі, які могли чинити зло, порушувати заповіді сімейного життя. Свояк – брат дружини. Шурин – тут у значенні: брат чоловіка. Зовиця – сестра чоловіка. Ятровка – дружина чоловікового брата. Сучасного читача може здивувати, що в ряду «злих» родичів не згадана теща. Тут треба нагадати, що йдеться про старосвітську патріархальну сім'ю з її укладом, коли жінка йшла в сім'ю чоловіка і родичі з боку жінки не втручалися у її сімейне життя. Більшість «злих» подано тут з позиції невістки, жінкидружини, хоч вона й сама фігурує в цьому ряду, навіть відкриває його. У давніх народних піснях теща ніде не фігурує у негативному плані, до неї тільки шле свої плачіжалі безправна і зневажена чоловіконою родиною дочка. «Зла теща» з'являється тільки із занепадом патріархального укладу та емансипацією жінки в родинному і громадському житті.
[
<137
]
Представлений тодішній нижчий і середній ноліцейськосудовий апарат. Від найнижчої ланки до вищих – повітового та міського масштабу.
