То родом з Глухова юриста – Глухів – старовинне українське місто. Було резиденцією останнього гетьмана Кирила Розумовського у 1750 – 1764 роках, адміністративним центром Лівобережної України. Зараз Глухів – місто Сумської області, районний центр.
[
<363
]
По пальцям тож не розлічу – названо всі народні способи лічби та обліку в минулому. На пальцях – ясно. Карбіж – зарубки, позначки на чомунебудь, звичайно на палиці. Часто при позичках, різних господарських обліковоторгових операціях така палиця служила юридичним документом. Звідси пішла українська назва основної грошової одиниці – карбованець (карбувати). Названий і порівняно новіший спосіб лічби – «на щотах» (рахівниці).
[
<364
]
Волосожар – народна назва сузір'я Плеяд; етимологію цього слова пов'язують з вогненнобілявим, ніби палаючим, волоссям людини.
Віз – народна назва сузір'я Великої Ведмедиці.
А хто прудився у кабиць – даний рядок, а відтак і вся змальована тут картина нічного козацького табору, є віддаленою ремінісценцією української народної картини «Козак Мамай», зокрема одного з її численних варіантів, підписуваного:
Козак – душа правдивая, сорочки не має,
Коли не п'є, то воші б'є, а все не гуляє.
У п'єсі «Наталка Полтавка» І. Котляревського цей крилатий гумористичний вираз уже прямо спливає в тексті, одначе дещо змінений відповідно до поетичномолодечої вдачі сироти «без роду, без племені» Миколи. Збираючись іти шукати долі на Чорноморію, куди переселилася частина запорожців, Микола говорить: «Люблю я козаків за їх обичай! Вони коли не п'ють, то людей б'ють, а все не гуляють… Я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити» (дія друга, ява перша).
Прудитися – виганяти бліх з одягу на вогні. Також бити воші.
Кабиця – тут у значенні: похідне польове вогнище. Зараз на півдні України кабицею називають літню піч надворі.
[
<365
