міцніші за сталь і теж можуть проводити електрику; відтак, теоретично, комп’ютери можна створювати на основі вуглецю. Однак є одна проблема: аби бути максимально міцними, вуглецеві нанотрубки мусять бути в чистому вигляді, тим часом найдовший фрагмент чистого вуглецевого волокна має довжину лише кілька сантиметрів. Утім, можливо, колись із вуглецевих нанотрубок виготовлятимуть цілі комп’ютери й інші молекулярні структури.
Вуглецеві нанотрубки складаються з окремих атомів вуглецю, що з’єднані між собою в формі трубки. Уявіть звичайну шестикутну сітку, в якій кожний вузлик - це атом вуглецю. Тепер скрутіть цю сітку в трубу - й одержите геометрію вуглецевої нанотрубки. Вуглецеві нанотрубки формуються завжди, коли утворюється сажа, однак науковці ніколи не думали, що атоми вуглецю можуть з’єднуватись таким оригінальним способом.
Майже чудодійні властивості вуглецевих нанотрубок зумовлені їхньою атомною структурою. Зазвичай будь-який твердий уламок речовини, як-от камінь чи шматок дерева, - це конгломерат із багатьох структур, що накладаються одна на одну. У такій речовині легко утворюються тріщини, від яких вона розпадається на частини. Отже, міцність матеріалу залежить від досконалості його молекулярної структури. Приміром, графіт - це чистий вуглець, однак він дуже м’який, оскільки складається з шарів, що легко можуть ковзати один по одному. Шар графіту складається з атомів вуглецю, кожний із яких зв’язаний з трьома іншими атомами.
Алмаз - це теж чистий вуглець, але водночас це найміцніший природний мінерал. Атоми вуглецю в алмазі зв’язані в щільну кристалічну гратку, що й зумовлює феноменальну міцність цього мінералу. Аналогічно, вуглецеві нанотрубки завдячують своїми дивовижними властивостями правильній атомній структурі.
Вуглецеві нанотрубки вже потроху прокладають собі шлях у промисловість. Оскільки вони проводять електрику, з них можна виготовляти кабелі для високовольтних електричних мереж. Оскільки вони міцні, з них можна виготовляти матеріали, міцніші за кевлар.
Однак найважливіше застосування вуглець, мабуть, знайде в комп’ютерній сфері. Вуглець - один із кількох кандидатів для заміни кремнію як основи комп'ютерних технологій. Можливо, колись майбутнє світової економіки залежатиме від відповіді на запитання: що замінить кремній?
ПОСТКРЕМНІЄВА ЕРА
Як ми вже згадували раніше, закон Мура - цей фундамент інформаційної революції - не діятиме вічно. Майбутнє світової економіки й долі багатьох країн можуть зрештою залежати від того, яка саме держава знайде відповідну заміну кремнію.
Питання “Коли настане кінець закону Мура?” кидає в дрож усю світову економіку.9 Самого Гордона Мура 2007 року спитали, чи вважає він, що знаменитий закон, названий на його честь, діятиме вічно. “Звичайно, ні”, - відповів той і спрогнозував. що закон припинить діяти через десять-п’ятнадцять років.
Цей приблизний прогноз збігається з думкою, яку раніше висловив Паоло Ґардіні, старший спеціаліст із технічної політики в корпорації
Рушійною силою сучасної революції у сфері кремнієвих комп’ютерів був і залишається один важливий факт: це здатність ультрафіолетового випромінювання вирізати на кремнієвій підкладці дедалі менші транзистори. Сьогодні в процесорі
