http://vk.com/public_ua_book
Annotation
У третій книзі із протоєвангелічного циклу “Хроніки Нарнії” К. С. Люїса читач знову стрінеться з Едмундом, Люсі та Асланом, а також познайомиться з новими героями, Шастою та Аравісою, які відкрили для себе дивовижну країну Нарнію. Випробовування, що трапились на шляху до цього чарівного краю, дали їм змогу пізнати справжню дружбу і вірність. Книга неодмінно принесе задоволення усім, хто слідкує за розвитком подій у нарнійських хроніках.
Перекладено за виданням: Lewis С. S. Тhe СhroпісІеs оf Narпіа: Тhе Horse and His Boy. Іllustrated bу Раuline Вауnes. - London: Соllins, 1970. З англійської переклав Олесь Манько Художнє оформлення серії та копії ілюстрацій Тетяни Савельєвої Малюнок на обкладинці Лади Гентош-Маруняк Хроніки Нарнії: Книга 3: Кінь і хлопчик/Пер. з англ. О. Манька. — Львів: Свічадо, 2003. — 168 с. ISBN 966-561-310-3 (3) © Монастир Свято-Іванівська Лавра, український переклад, 2003 ISBN 966- 561-216-6 (1–7) ISBN 966-561-310-3 (3) Клайв Стейплз ЛюїсРозділ 1. Як Шаста подався у мандриРозділ 2. Пригоди розпочинаютьсяРозділ 3. Під брамою ТашбануРозділ 4. Шаста стрічає нарнійцівРозділ 5. Принц КорінРозділ 6. Шаста серед гробницьРозділ 7. Аравіса у ТашбаніРозділ 8. У палаці ТісрокаРозділ 9. Через пустелюРозділ 10. ПустельникРозділ 11. Несподіваний гістьРозділ 12. Шаста в НарніїРозділ 13. Битва під АнвардомРозділ 14. Як Бругу став мудримРозділ 15. Радабаш-посміховисько
Клайв Стейплз Люїс
Хроніки Нарнії. Книга 3. Кінь і хлопчик
Розділ 1. Як Шаста подався у мандри
Історія ця розповідає про те, що трапилось у Нарнії і Калормені та у навколишніх землях у Золотий Вік, коли Пітер був Верховним Королем, а його брат та сестри — підлеглими йому володарями. У ті часи, далеко на півдні Калормену, на узбережжі невеликої морської затоки, жив собі бідний рибалка на ймення Аршиш, а разом з ним хлопчина, який називав його батьком. Хлопця звали Шаста. День за днем Аршиш на світанку виходив на човні у море рибалити, а в полудень запрягав свого осла у хуру, завантажену рибою, та й їхав десь милю чи трохи більше на південь до села, аби продати улов. Якщо риба спродувалась добре, рибалка повертався додому у погожому настрої і не чіпав Шасту. Проте коли Аршишу не таланило, він негайно знаходив причину, аби досікатись до хлопця і навіть відлупцювати його. А причепитись завжди було до чого, бо Шаста мав повно-повнісько роботи — лагодив та промивав риболовні сіті, готував вечерю та прибирав хатинку, у якій вони обоє жили. Шаста ніколи не намагався дізнатися, що діється у південній стороні. Раз чи двічі він з Аршишем бував у селищі і знав, що там немає нічого цікавого. На вулицях він стрічав чоловіків, які виглядали так само, як його батько: вони були
