— Хріновина, — сплюнув Борис. — Вони, певно, мали народити потвору і після цього спати з чистою совістю? Ну- ну...
— Друже, затям, що приміряти логіку вбивці на по- всякдення — все одно що нашу Ратушу одягати в шкільну сукенку, — мовив Сокіл повчально, хоча в самого всередині теж вирувало. — А тепер кажи про своє найцікавіше.
— Річ у тім, що і Сніжана Доброхот, і Мирослава Стецюк мали корисну для нас, детективів, звичку тримати всі свої медичні картки удома.
— Що значить «всі»?
— Це значить, терапевтичну і гінекологічну, із жіночої консультації в поліклініці.
— І ти їх бачив?
— Більше того — читав! — Вигляд у Борі став переможним, він навіть шию трохи витягнув, немов очікуючи лаврового вінка. — І не знайшов жодного слова ані про вагітність, ані про аборти — в обох випадках.
— Картки ті, часом, не латиною заповнені? — підозріло поцікавився Олег. Помічник скулився, мов проштрикнута голкою повітряна кулька, весь його ентузіазм зник, але субординація змусила відгукнутися.
— Тільки не треба цього дешевого сарказму... Українською вони заповнені, ясно? Латиною зараз хіба рецепти виписують.
— Вибач. — Сокіл і сам відчув, що зайшов надто далеко. — День не дуже, настрій теж...
— Що обидві жінки перервали вагітність десь у приватній клініці. Чи в приватного лікаря, таке теж буває.
— І ніяких записів по тому не лишилося? — Олег замислився. — Кепсько. Тоді, з усього, що ти розповів, напрошується висновок — вбивця зазнався зі своїми майбутніми жертвами саме там, у клініці. Навряд чи він вишукував би жертв по різних закладах. Він міг бути лікарем, що робить аборти з меркантильних міркувань — це ж, напевно, дорого?
— Та не те щоб дуже, — відгукнувся Боря, — але таки копієчку коштує.
— Так, уявляємо далі. Він займається цим через гроші, та водночас відчуває, що грішить. І вину, як це часто трапляється з нами, людьми, перекладає на чужі плечі. Згодом усе, що він накоїв, починає душити його. Світ здається йому брудним, сповненим скверни, і він.
— ...починає його чистити. Можливо.
Сокіл усміхнувся, зачувши в голосі помічника сумніви.
— Що, непереконливо?
— По честі кажучи, не знаю. Власне, ні, це може бути лікар. Цілком. Або санітарка чи медсестра. Або й пацієнтка.
