Власні втрати: 2 ранені /в тім бунчужний відділу/
Дня 1 листопада 1945 р. о год. 23 вд. допалив с. Кузьмина, яке було частинно вже спалено підчас акції вд. - У-2 в дні 22.10.45.
Акція відбувалася в цей спосіб: пвд. 510 і 2 рої з пвд. 512 ввійшли с. Кузьмина від сторони с. Ліща- ва, пвд. 511 і 2 рої з пвд. 512 увійшли в село зо сторони с. Розпуття. Рій з пвд. 512 зробив заставу від с. Розпуття. В с. Кузьмина спалено ті будівлі, що ще не були спалені, кромі того знищено телефонічні стовпи на віддалі 300 м. І спалено міст. Сподіваного ворога не було, бо як показалось навіть цивільне населення після акції в дні 22 жовтня втікло до м. Бірчі.
Вислід акції:
Нічого не здобуто, нічого не втрачено.
Дня 3 і 4 листопада 1945 р. вд відбув пропагандив- ні рейди до польсько-українських сіл: Сенькова і Войткова. В тих селах переведено збори серед польського населення, якому вияснено, що польське й українське населення повинні жити зі собою в годі, не слухати підшептів большевиків чи їх вислужни- ків, яких в інтересі лежить польсько-українська боротьба та відізвано поляків, щоб ті ставали до боротьби зо спільним ворогом большевицькою Москвою. На зборах в обох селах було присутніх понад 100 осіб /мужчин і жінок/ по обличчях присутніх на одних і других зборах було видно зрозуміння справи та подив нашим стрілецтвом, яке було належно вбране та узброєне і культурно та чемно поводилося.
Дня 11 листопада 1945 р. об’єднані вд. У-4 і У-7 під командою к-ра Бурлаки спалили бувші українські села: Бовина, Уйковичі й Красичі, положені на північний захід від Перемишля за Сяном. Всі згадані села це бувші чисто українські села, з яких українське населення виїхало ще навесні 1945 р. під терором польської голоти вислужників большевиків, а в яких зараз мешкали поляки-репатріянти з УСРС. Акція після плану ком. Бурлаки мала відбутися в цей спосіб: пвд. 520 і 521 під командою сот. Ластівки мали спалити с. Красичі, с. Бовина мали спалити пвд. 512 з У-4 і 519 з У-7, а пвд. 510 і 511 оба з У-4 мали спалити с. Уйковичі. Тими двома групами командував сам к-p Бурлака. Перед акцією видано наказ до вояцтва, щоби підчас акції поводилося з польським населенням тактовно, помагало йому виносити речі та виясняло, чому палиться село. Перебіг акції на с. Красичі був такий: ком. Ластівка - наказав пвд. 520 зробити заставу на шосі Перемиш- ль-Бірча, а сам із пвд. 521 пішов розстрільною на с. Красичі, бо сподівався спротиву зі сторони поль. Самооборони. Одначе спротиву не було, тому спалено село після інструкції наведених вище. Інакше було з другою групою під командуванням ком. Бурлаки. В с. Бовина акція відбулася без жодного спротиву після інструкції, коли ж поляки з с. Уйковичі зобачили вогонь над с. Бовина, відчинили вогонь з крісів та автоматів в напрямі с. Бовина. Підсуваю- чися пвд. до с. Уйковичі задержалися. Це тривало коротко к-р Бурлака, зорієнтувавшись о силі і напрямку ворожого вогню, дав наказ, щоби: “обережно посуватися дальше”. По короткій перестрільці вже в самому селі Уйковичі ситуації опановано та таки сталено сс. Бовина й Уйковичі після плану та інструкцій вказаних вище.
Вислід бою:
Втрат ворожих і власних не було.
Здобуто: І кріс і 2 пістолі від самооборони в с. Уйковичі.
Дня 15 листопада 1945 р. о год. 24-ій вд. У-4 з вд. У-7 виконав акцію палення с. Пикуличі /2 км. На південь від Перемишля/ та присілка Гелиха, з яких українське населення під примусом польського терору виїхало до УССР, а на їх місце населено по- ляків-репатріянтів з УРСР. Пригадавши стрілецтву як треба поводитися з польським мирним населенням підчас акції, цілість рушила на призначені кожному пвд. Відтинки. А тому, що сили ворога були такі: в поблизькому с. Корманичі 2 курені ВП,' полк ВП в кошарах положених 50 м. Від північного краю с. Пикуличі в сторону Перемишля, а в самому с. Пикуличі кватирували поодиноки вояки ВП та узброєні польські бандитські елементи, - акцію заплановано в той спосіб: заставу від
