Природна родючість ґрунту вкупі з родючістю лісів, морів і річок – реальна умова для створення абсолютної додаткової вартості. Виникає ця вартість з додаткової енергії Сонця, яку суспільство використовує саме у землеробстві. Землеробство ж ґрунтуєтся на розумінні, що земля як гумус не тільки має вартість, а разом із Сонцем є єдиним виробником абсолютної додаткової вартості. Вона виникає у вигляді ренти в його первісному загальному сенсі (від латинського «reddere», що означає «повертати, віддавати»). І відтворюється вона тільки землею. При цьому треба пам'ятати, що дари лісів, морів і річок теж беруться людиною у природи як результат промислів. Ці дари поновлювані, як і родючість ґрунту. Звідси висновок: абсолютна додаткова вартість існує тільки в землеробстві. Це теж з низки основних постулатів кооперативної держави.
Субстанцією абсолютної додаткової вартості є сукупна енергія суспільства, укладена в родючості ґрунту, з якого людство отримує для свого харчування урожаї сільськогосподарських культур та багато іншого. Величина абсолютної додаткової вартості визначається багатством поновлюваних енергетичних джерел, якими людина користується для свого існування.
Тому людина – не генератор енергії, а її провідник. Сам генератор слід шукати не в людських м'язах, а тільки в природі. Людська праця лише спрямовує певними артеріями накопичену природою енергію.
В процесі руху економічними артеріями енергія перетворюється у капітал, який виробляє промисловість. Але ґрунтується цей капітал лише на безмежній щедрості дарів природи. І лише за допомогою землеробства. Тут усе також відповідає принципам кооперативної держави.
Тому основні висновки такі:
- основне багатство суспільства – це родючість землі, з якої воно себе годує;
- додаткове багатство суспільства – це промисли відновлюваних дарів природи;
- саме людство – це живий організм, і воно завжди жило і буде жити за законами фізіології, які водночас є законами природної економії.
У кооперативній державі народ буде годувати себе сам. Держава ж, навпаки, повинна відмовитися від хибного намагання «годувати» людей. Вона має інше завдання: пильно стежити за тим, щоб ніхто не заважав і тим більше не гнобив землеробів, щоб вони не наражалися на пограбування з боку усіх інших категорій громадян держави.
Тому найголовніше завдання Уряду нової країни, по-справжньому відповідального перед Богом і людьми, – всіляко сприяти різнобічному розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва і промислів.
Це і стане головною основою, на якій базуватиметься нова кооперативна держава.
Олександр Фокін, голова правління Всеукраїнської громадської організації «Кооперативний рух Напрям»
