У Підгайцях засуджено 26 травня, за участь у бійці з поліцією біля могил УСС у Вівсю: Вол. Токара на 10 місяців, Я. Вальорного на 7 місяців, Марію Терлюк на 6 місяців ув'язнення.
У Львові за приналежність до ОУН і кольпортаж нелеґальної літератури засуджено: 7 червня – Ольгу Соколовську на 3 роки, Марію Ганіткевич і Марію Гук по півтора року, Анну Романовську на один рік тюрми. Ол. Фед-чинського1 засуджено за те саме на 2 роки ув'язнення.
За приналежність до ОУН і кольпортаж; її літератури засуджено в Самборі: 6 червня 1934 року – Марію Гузичак на 2 роки, а 7 червня Василя Андрієвського на 4 роки ув'язнення. 15-16 червня самбірський суд розглядав справу кривавого зудару з поліцією під час панахиди на могилі Героїв у Мокрянах, пов. Самбір, і засудив: Петра Стрижика, Теодора Качмара, Михайла Лучку, Ілька Балабуха та Платона Кравця по 3 роки, Ст. Михаля і Мих. Качмарика по 2 роки, Ф. Вонсовича на 1 рік, В. Наконечного на 10 місяців, М. Міляковського і П. Плюту по 6 місяців ув'язнення. Д. Гадача, І. Кайдровича і С. Хому звільнено.
У Бережанах за приналежність до ОУН та участь у шкільній акції засуджено: 10 червня 1934 року – Ол. Ригайла на 2 роки і 3 місяці, а Іллю Джулинського на 2 роки, Андрія Мандзія на 2 роки ув'язнення.
У Тернополі засуджено в червні Миколу Омелька з Ходачкова на 2 і пів року тюрми.
За участь у шкільній акції на терені Яворівщини засуджено в Перемишлі: Ґумовського на 5 років, Форостюка на 3 роки, Тимка Дацка на 2 роки, Сенька Дацка на півтора року ув'язнення.
У другій половині червня 1934 року, у зв'язку з убивством польського міністра Пєрацького, проведено серед української молоді на всьому терені польської держави масові арешти. Закордонна преса інформувала на підставі звідомлень своїх кореспондентів, що кількість арештованих тоді українців перевищила тисячу осіб.
За вбивство польського поліціянта Ґловяка засуджено в Тернополі в червні 1934 року членів ОУН Євгена Костецького й Олександра Литвина на кару смерти, а Петра Флінту на досмертне ув'язнення.
17 червня 1934 року у Мартинові Старому біля Галича за приналежність до ОУН ув'язнено Данила Чайковського.
В липні 1934 р. за приналежність до ОУН суджено двох селян з Поздимира, пов. Сокаль в справі Теодора Здриля: Миколу Бучка засуджено на 5 років в'язниці, а Петра Василину звільнено.
В Улючі арештовано в липні: студ. Романа Солтикевича, Павла Харудчака та Володимира Поливку.
Суд в Коломиї за приналежність до ОУН і кольпортажу летючок ОУН, засудив у липні 1934 уч. ґімн. Івана Бабюка на 3 роки в'язниці, а учнів ґімн. Василя Андрусяка та М. Ткачука звільнено.
Суд в Луцьку засудив в липні Макара Чайківського й Михайла Кодню по 12 літ і Максима Бондарука на 10 літ в'язниці за те, що в листопаді минулого року в селі Старий Рачин, Горохівського повіту, вбили жида Абрума Басера. Басер належав колись до „Просвіти”, а в останніх часах був конфідентом поліції, за що, як каже акт обвинувачення, згадані особи його вбили.
Суд в Золочені за приналежність до ОУН засудив в липні 1934 р.: Каплана на 4 роки, Кочинського і Гавришка по 2.5 року, Ріника на 8 місяців в'язниці, Войцеховського звільнено.
В Люблині 18 липня 1934 р. перед апеляційним судом відбулася розправа в справі Степана Семенюка, засудженого окр. судом у Рівному за приналежність до УВО і державну зраду на 8 літ. Апеляційний суд зменшив йому кару на 6 років в'язниці, зачисливши 4 роки слідчого арешту.
У Бережанах на поновному процесі засуджено за розліплювання летючок ОУН в Ушковичах, Волкові і Мерищеві ґімназистів Вол. Заплатинського на 1 рік і 7 місяців, робітника І. Палевича на 9 місяців ув'язнення.
Львівський суд звільнив 25 вересня студента Романа Стеця, обвинуваченого за приналежність до ОУН та організування шкільної акції в Городеччині.
29 вересня 1934 р. Найвищий Суд затвердив присуд суду в Тернополі, який за зневагу влади покарав о. Онуферка 4-тижневим арештом.
Бережанський суд у вересні 1934 р. за обвинувачення поліцая в крадежі 1 злотого засудив о. Петрицького на 1 рік в'язниці. Половину кари йому даровано в дорозі амнестії, але пів року мусів відсидіти.
Суд у Бережанах у вересні 1934 р. за розкидування летючок ОУН засудив студента прав Миколу Максимишина з Дібрянич, пов. Перемишляни, на 2 роки в'язниці та 80 злотих судових коштів, а Василя Чолія та Степана Костіва, обох з Утіхович, пов. Перемишляни, звільнено.
Суд у Бережанах у вересні 1934 р. за приналежність до ОУН і за вивішення в Куропатниках жовтоблакитного прапору з написом „ОУН” засудив: Василя Лихолата з Потока на 3 роки та 160 зл. суд. оплати, Миколу Лотоцького з Куропатник – на 2 роки і 80 зл. оплати, Федька Цецюру з Куропатник на 9 міс. в'язниці та 40 зл. оплати.
У вересні 1934 року у Станиславові за приналежність до ОУН і участь у саботажах засуджено: Таращука та Городецького по 8 років, Лапка на 7 років, Дрогомирецького й Дзюбінського по 6 років, Киртяка на 5 років, Акула на 4 роки та Орловського на 7 місяців тюремного ув'язнення. Лідію Мак за приналежність до ОУН і кольпортаж летючок засуджено на один рік тюрми.
У вересні 1934 року в Стрию, за приналежність до ОУН та організування шкільної акції, засуджено Миколу Сливку зі Синєвідська Вижнього на 5 років, в Бережанах – Івана Думика на 5 років ув'язнення.
В листопаді 1934 р. у Львові засуджено студента Павла Крохмального, за протипольський виступ під час доповіді, на 6 місяців ув'язнення.
Тернопільський суд в листопаді 1934 р. засудив 17-річного Василя Волецького з Іванова Горішнього на 14 днів арешту за те, що він на громадській криниці вивісив картку з написом „Геть з Польщею!”, а 15- річну Степанію Ґерій на 5 зл. кари з заміною на 1 день в'язниці, за участь у демонстраційному Богослуженні та за наліплення протидержавних написів.
У Станиславівському окр. суді покінчилася в листопаді 1934 р. розправа проти Омеляна Антоновича, співробітника українських часописів, у висліді якої засуджено Антоновича на 6 років в'язниці. Підсудного обвинуватили в тому, що він розповсюджував за кордоном картки з мапою України та написом ворожим для Польщі. Проти вироку внесено відклик.
Львівський суд присяглих засудив в листопаді шевського челядника Петра Закаля з Волкова, біля Львова, за державну зраду на 2 роки в'язниці.
В Луччині в листопаді 1934 р. арештовано: Арсена Слюсарчука, Кіндрата Швеця, Методія Никитюка, Клима Крупського, Степана Мазурця та Павла Сидорука під замітом приналежности до ОУН і протидержавної діяльности.
Окр. суд у Самборі в грудні 1934 р. засудив за приналежність до ОУН і образу марш. Пілсудського: 26 -літнього Василя Смолія з Михнівки, пов. Турка, на 4 роки в'язниці.
СУДИ НАД ШКІЛЬНОЮ МОЛОДДЮ
Процес Юнацтва ОУН у Крем'янці
У зв'язку з шкільною акцією на Волині і в Галичині відбувалися масові ревізії серед учеників та ув'язнення. Вони закінчилися великими судовими розправами, про які тодішня преса повідомляла:
В Крем'янці відбувся 15 до 20 грудня 1933 р. процес „Юнака” проти 31 учеників і учениць української Гімназії, ліцею та студентів і абсольвентів університету за приналежність до ОУН. Засуджено: Степана Пшеничного на 6 років в'язниці; І. Шубського на 5 років; С. Закидальського на 4 роки; Ю. Козубського, Миколу Медвєцького і П. Львовича, кожного по 2% року; Михайла Медвєцького, А. Мельничука, Д. Димнича, М. Чорнія, А. Ратинську, О. Табінську, В. Ключинську, А. Козачка, В. Мінчука, А. Хлоупика, О. Жиглевича, В. Вавринюка, О. Балгаївну і Р. Зелінську – кожного по півтора року; Кавецького на 1 рік; К. Гончарука, А. Лобара, В. Янчара, Є. Ткачуківну, Г. Козубську, В. Шереметівну і Т. Сагайдаківську – по 1 році дому поправи з завішенням кари на 3 роки.
Перед судовим будинком чекала юрба народу на проголошення присуду, яка відпровадила засуджених до брами в'язниці. Там дійшло до демонстративних виступів, та сутички з поліцією і нових арештів демонстрантів, що були пізніше також засуджені (28 квітня 1934 року).
Два роки пізніше крем'янецький присуд мав таке закінчення. Прокурор спротивився припиненню
