На Волині в березні 1935 року арештовано: в Крем'янці Гімназійного учня Теодосія Колесника, а в Гнидаві, пов. Крем'янець, Костюка, Школяра і Базана.
У Красному арештовано в березні п'ятьох українців, а в Юськовичах коло Олеська двох, у зв'язку з застреленням комендантів „Стшельца” в тих місцевостях.
11 березня 1935 року суд присяглих у Бережанах засудив двох молодих українців з Новосілки, пов. Підгайці, за приналежність до ОУН та участь у шкільній акції в жовтні 1934 року: Михайла Сулятицького і Дмитра Роздобудька на кару по 5 років тюремного ув'язнення. Обвинувачені ні до чого не призналися, але суд повірив зізнанням поліції.
Дня 15 березня 1935 р. відбулася апеляційна розправа проти: студ. теології Тимофія Процюка, учня Малої Семінарії у Львові, Володимира Процюка (обох з Володимира Волинського) та селянина Василя Кисіля з с. Орище, пов. Горохів, обвинувачених у приналежності до ОУН і протидержавній діяльності. Перша розправа відбулася 24 вересня 1934 р. на Виїзній Сесії Луцького окр. суду в Володимирі, який був засудив: Тимофія та Володимира Процюків по 4 роки, а Василя Кисіля на 3 роки в'язниці. На відклик оборони апеляційний суд в Люблині звільнив усіх трьох підсудних від вини і кари. Засуджені просиділи 11 місяців у в'язниці.
18 березня 1935 року суд присяглих у Бережанах засудив Михайла Самілу з Чернева, пов. Рогатин, за приналежність до ОУН і поширювання її літератури, на 4 роки ув'язнення.
Бережанський суд присяглих засудив 24 березня за розповсюджування нелеґальної літератури ОУН селян: Михайла Василькова на 4 роки та 160 зл. оплат і Михайла Ґоя на 3 роки в'язниці та 160 зл. оплат.
В Луцьку окр. суд засудив в березні за приналежність до ОУН і кольпортажу летючок ОУН селянина Олександра Семенюка-Земелюка на 3 роки в'язниці.
Окружний суд у Золочеві в березні 1935 року засудив: Павлину Самборську і Михайла Олеськова по 2 роки тюремного ув'язнення, а Івана Зінка на 18 місяців, закидаючи їм приналежність до ОУН. Всі підсудні походили з с. Люшні, пов. Радехів.
Сокальський суд засудив у квітні Анну Садовську на 3 місяці безоглядного арешту за те, що вона здерла з свого дому червоно-білий прапор, вивішений в день іменин марш. Пілсудського.
Перед окружним судом в Луцьку відбулася в квітні 1935 р. розправа проти молодих українців з с. Забороль Андрія Ксендзука і Степана Юрчука, яких обвинувачували в тому, що в ночі з 10 на 11 листопада 1934 р. на шкільному будинку в тому селі вивісили синьожовтий прапор з тризубом і написом „ОУН”. Після двогодинної розправи суд звільнив обох обвинувачених від вини і кари.
Перед окружним судом в Луцьку відбулася 5 квітня 1935 р. розправа проти 22-річного Василя Петрука і 19-річного Олексія Цесюка з с. Жидичина б. Луцька, обвинувачених у приналежності до ОУН, а зокрема В. Петрука обвинуваченого за те, що він писав і вислав був православному парохові Жидичина, П. П'ятаченкові, анонімового листа з вимогою зложити 50 зл. на ОУН. Після двогодинної розправи суд засудив: Василя Петрука на 4% року в'язниці, а Олексія Цесюка на 3 роки.
18 квітня суд у Львові засудив за приналежність до ОУН і поширювання підпільної літератури: Калину Танчаківську на 6 років, Степанію Куйбіду на 2 роки і Галину Куйбіду на півтора року тюремного ув'язнення.
В Рівному відбулася в травні 1935 року відклична розправа проти молодих українців, обвинувачених у приналежності до ОУН, кольпортажі її нелеґальних видань, перетинання телефонних дротів та у підпалі маєтку Оскара Довґели. Суд засудив: Корабчука, Шафранського і Потапова по 10 літ, Степана Масловського на 7 років, Медведюка і Бетана – по 5 років в'язниці, а Петра Мельника звільнив.
У Львові суд присяглих 5 травня 1935 р. засудив за приналежність до ОУН та намаганий напад на поліційну станицю в Угнові міщан з Угнова: Тараса Онишкевича на 12 років, Івана ПІустакевича на 10 років, Василя Решетила і шевця Василя Козловського по 8 років і з Карова: селянина Івана Ментуха на 12 років, а тартачного робітника Григорія Мазура звільнив.
У Сівці Войнилівській, пов. Калуш, в травні 1935 року арештовано Івана Булавинця.
7 травня в Сокалі арештовано д-ра Богдана Чайковського.
У Ряшеві в травні 1935 року суджено 12 українських дітей віком до 15 років – за похвали для Біласа й Данилишина. Дітей звільнено з уваги на їхній вік.
14 травня 1935 року суд у Бережанах засудив за „протидержавну діяльність”, як членів ОУН, селян із Литвинова: Семена Куліша та Івана Перегінця по 5 років тюремного ув'язнення, а третього підсудного, Михайла Хому, звільнив від вини й кари.
В Станиславові суд присяглих засудив 7 червня 1935 р. за приналежність до ОУН Корнила Чорнія, селянина з Викторова біля Галича на 3 роки та Івана Шляхтича, сел. з Крилоса на 4 роки в'язниці. Абсольвента торг. школи Олексу Кривого та селян Семена Мельничука й Ізидора Федорняка суд звільнив.
Тернопільський суд присяглих 11 червня засудив за приналежність до ОУН Тараса Василя Турчина на 4 роки в'язниці.
Суд в Перемишлі засудив в червні 1935 р. за поширювання летючок ОУН ґімн. учеників Івана Михаліху на дім поправи і Володимира Малька на 1 рік в'язниці, завішуючи обидвом кару на 2 роки.
Львівський суд розглядав в червні відклик від присуду на Северина Маду, засудженого на досмертну в'язницю за замах на аґента Тендея та на 10 років в'язниці за заплянований замах на куратора Ґадомского. Обидві кари суд злучив на досмертну в'язницю.
В червні 1935 р. арештовано о. Юрія Мелимуку, пароха Чернилиці, пов. Городенка, та відставлено до в'язниці в Коломиї.
В Тернополі суд присяглих від 5 до 15 червня за поширювання підпільних видань і за приналежність до ОУН засудив: 25-річного торг. помічника Василя Пастушенка на 9 років, 26-річного селянина Юліяна Кручового на 9 років, 27-річного студ. економії Фелікса Кордубу, 23-річного службовика ПСК Петра Джуса і 23-річного селянина Євгена Кручового – по 8 років, 23-річного селянина Василя Тимкова і 23-річного Михайла Гавриша по 7 років, 22-річного абс. ґімн. Степана Круківського на 6.5 року, 20-річного маляра Антона Костанкевича на 6 років, 23-річного столяра Олександра Стешина на 5 років, 25-річного студ. прав Володимира Гриніва на 4 роки, 23-річного абс. торг, школи Теодора Серанта і 24-річного селянина Ілька Фридриха по 2 роки, 22-річного селянина Василя Волинця і 23-річного сел. Дмитра Умриша по 1.5 року, 25- річного Дмитра Гавриша на 1 рік, 23-річного Ореста Гриніва на 8 місяців в'язниці. Решту підсудних: Павла Штика, Йосифа Ганчара, Йосифа Пасіку, Павла Федчишина, Михайла Фризу, Степана Пророка та Семена Ганчара суд увільнив.
За обкидання поліції камінням під час панахиди біля стрілецьких могил на Янівському цвинтарі в час Зелених свят 1934 року суд у Львові дня 1 липня 1935 року засудив: М. Павлишина на 5 місяців, а Петра Мулика, Михайла Возняка, Петра Карабина і Степана Тринчака по 4 місяці ув'язнення.
Роман Барановський, засуджений на 10 літ в'язниці в процесі 1933 р. помер на сухоти у в'язниці св. Хреста. (Неділя, 4.8.1935 р.).
25 липня 1935 р. вийшов на волю Василь Атаманчук, засуджений несправедливо за вбивство куратора Собінського на 10 років в'язниці, з чого відсидів 8.5 року, а півтора року подаровано йому на основі амнестії.
Окружний суд в Яслі засудив в липні 1935 р. о. Володимира Іванчука, пароха Явірника за те, що він у школі мав висловитися легковажно про президента Польщі, на 8 місяців в'язниці. Засуджений відкликався до апеляційного суду в Кракові, де виявилося, що ціла справа це донос учительки і його звільнили від вини і кари.
Староство в Тернополі покарало в липні 1935 р. Марію Рудівну грошевою карою 300 злотих або 14 діб арешту, Ірину Щурківну й Ол. Яримовичівну карою по 100 зл. або 7 діб арешту за те, що вони на Зелені Свята співали на Тернопільськім цвинтарі „Ще не вмерла Україна”. Водночас голову Тов. Охорони Воєнних Могил, Іл. Посмітюха, покарали теж карою 100 зл. або 7 діб арешту за те, що він згаданим підсудним не перебив співу.
Рівенський суд засудив в серпні за співання „підбурюючих пісень” на весіллі: Л. Ничипорука, Г. Цвика та О. Ковальчука на кару по 10 місяців в'язниці.
В серпні 1935 р. вийшов на волю з в'язниці в Ломжі Мирослав Онишкевич, відсидівши 3 роки з присуду за приналежність до ОУН і акцію на Ковельщині.
В Делятині відбулася в серпні 1935 р. перед городським судом розправа за нелеґальний перехід
