7. В эпоху двоеверия образ Перуна был тесно связан с образом библейского пророка Илии (Ильи- пророка). В народных песнях Южных Славян находим, например:
И дойде свети Илиа,
Си скоа кола огнена,
Си прегна коньи четири,
Четири коньи крилити,
Та си отиде на небо...
8. А также:
Що ся падна на свети Илиа?
Паднаха му летни-те облаци
И летни-те громотявици,
Ка си узе сам свети Илия
Могли, облаци, громотевици,
Ги затвори во Черно-то море...
9. Имя Перуна, вопреки всем стараниям христиан искоренить Древнюю Веру Славян, сохранилось во многих личных именах и топографических названиях во всех Славянских землях.
10. Так, Йордан Иванов пишет: «Как христианство ни препятствовало сохранению личных имён, находящихся в связи с языческой древностью, всё-таки имя Перуна всё же сохранилось доселе. В Трнском уезде хорошо сохранено мужское имя 'Перун', как и женское 'Перуна' с его ласкательными: 'Перунка, Перуника'. В Радомирском селе Витановци, в окрестных сёлах Ихтимана и в софийских сёлах (Подгумер, Славовци, Малешевци) попадается женское имя 'Перуна'. В Македонии встречается женское имя 'Перуница'. В Нейкове, селе Котленского уезда, и теперь ещё в ходу мужское имя 'Перун', а в Градеце, Жеравне и в самом городе Котле известно и женское имя 'Перуна'. Оно известно и в Самоковском селе Ковачевци (сравним со словацким 'Parom, Parun'). В Чачанском селе Слатина (Сербия) ещё живёт семейство 'Перунчи?' — имя, известное уже 200 лет тому назад. По достоверным имеющимся у нас сведениям, имя Перуна теперь уже вышло из употребления у сербо-хорватов, хотя ещё совсем недавно часто употреблялось личное имя 'Перунко'. По свидетельству профессора-словинца Крека, мужское имя 'Перун' и сейчас существует у словинцев» [535].
11. И далее: «Имя Перуна, как было сказано, сохранилось доселе во многих топографических названиях. У словенцев существует 'Перуня весь' и 'Перуньи врхъ'. На восточной части Истрийского полуострова возвышается гора 'Перун', вышиною 881 м. Одна из горных вершин между Сутеской и Варешем (в Боснии) именуется 'Перуном'. <...> У хорват существует 'Перуна-Дубрава', в Далмации — гора 'Перун' возле самого села Дубрава. На расстоянии 5 км от Крагуевца (Сербия) находится село 'Перуновац'. В Княжевацком округе существует горная вершина 'Перинатица'. В Куршумлийском уезде есть село 'Перуника'. Автор описания Татар-Пазарджикской каазы (Фракия), Стефан Захариев, мимоходом упоминает об одной 'Перуновой горе' южнее города Пещеры».
12. И ещё: «...нынешний скит 'Перын', находящийся на левом берегу реки Волхова, воздвигнут на том самом месте, где когда-то было капище Перуна. Точно таким же является и 'Перинград' вблизи Столаца (Герцеговина). В Албании, к юго-востоку от Берата, есть село 'Периняси'. Шеппинг упоминает об одном географическом имени в Валахии — 'Перкуниста'. В старину Белоцкая община (Румыния) называлась 'Перени'. Название болгарского городка 'Перущица', встречающееся ещё в XIII веке, напоминает о Новгородском Перушице, — когда, по летописи, сам идол Перуна был выброшен в Волхове ('ты, рече, Перушице, досити еси пил и ел, а ныне плови уже проче')» [536].
3. Почитание Перуна на Украине
(По материалам украинских Родноверов)
1. Є велика ймовірність, що Перун, шанований стародавніми русинами, — найголовніша Божественна істота після Бога Вседержителя, означав також Світлоносне Начало. Назва його, що українською та іншими слов'янськими мовами означає «грім» (грецьк. пор — «вогонь»; зенд. пеирамунъ — «світла, небесна оселя»), і вирази: «Перун вбив», «Перунова стріла» та ін. вказують на те, що він володів громом і блискавкою, був Громовиком, але, крім того, він, здається, означав видозміну світла. У литовській міфології він названий Перкунасом.
2. Перун був (подібно до Святовита) Богом війни та миру; русини клали до його підніжжя зброю і клялися при укладенні угод Богом Перуном — Володимир поставив Перуну бовван у Києві, а Добриня (дядько і воєвода його) — у Новгороді. Вогонь був священеою ознакою богослужінь Перунові. За словами Гвагнинія (Kron. W. rsieztwa Moskiew. pols. przekt. X.VII. 485), горів у Новгороді перед ідолом Перуна невгасимий вогонь з дубового дерева. Те ж саме божество під іменем Єсень чи Ясень шанувалось поляками як таке, що дарує плоди земні (Sarnickip. 1028).
3. Атрибутом його у Шелезьку була гора Собот (тобто Сонце, що сходить). В пісні карпаторуській згадується: Ґрім-Собота, гора висока чи Громова Собот, таким чиним гора Собот є гора Сонця чи Грому-Перуна. Соботкою називається обряд Купальського свята, під час якого палять на горах ватри з дерев. Подібне Перуну Божество шанувалося слов'янами у Любеку (Lubeck) під іменем Проне чи Прове, а в адріатичних слов'ян під назвою Берона, що стверджують написи, знайдені в Аквілеї (Jovi Sancto Веrопі tona bono deo Beroni).
4. Свято Перуна (Покровитель чоловіків, воїнів, Громовержець) — 20 липня. Свято Перуна: «Слава Богу Перуну Вогнекудрому, який стріли на ворогів верже, і вірно по стежці вперед веде, бо єсть він воїнам суд і честь, і яко златорун — милостив, всеправеден єсть!» («Велесова Книга»[537]). Перун — це Син Божий, якого Отець Сварог посилає на землю у вигляді блискавичної енергії. Українці, прийміть Його животворну потужність! Мужі українські, згадайте подвиги славетних Пращурів наших, яким заповів Сварог: «Щоб персти ваші утрудились о рала ваші, а мечами своїми здобували Незалежність нашу!» («Велесова Книга»).
5. Перун — Бог-Громовик, Бог Прі (боротьби) покровитель війська, чоловічої сили і мужності, Син Сварога, Перун — принцип Божественного прояву в блискавці й громі — несе енергію очищення, дає рухливість і життєву потужність всім істотам. Загальнослов'янський культ Перуна бере свій початок ще в давньоорійській традиційній культурі, де його грозові функції тісно переплелися з військовими. Атрибути Перуна: «Перуновий кий» (те саме, що осиновий кілок — засіб проти злих сил), стріли, камені, сокири, які мають лікувальні властивості. Тотемне дерево Перуна — це дуб, тотемний звір — вепр.
6. В українців і білорусів зберігся основний Перуновий міф про його боротьбу з Зміуланом за воду (Діву, Додолу, Мокошу), який в основному відтворює давню праорійську основу, що дійшла до нас у писемних текстах Рігведи. Донині збереглося українське прізвище і загальна назва блискавки — Перун. В обрядових піснях літнього періоду (Купальські і, так звані, «петрівочні» пісні) образ Перуна (Сварога?) був замінений «святим Петром», а в серпневих спасівських обрядах — «святим Іллею».
