Птоломей II (285–247 р. до н. е.) — син Птоломея І Лага, полководця Олександра Македонського, засновника династії єгипетських царів Птоломідів.
Вік Антонінів — так називався період правління (96 — 192 рр.) семи римських імператорів: Нерви, Траяна, Адріана, Антоніна, Марка Аврелія, Вера, Коммода.
Омар (634–644) — другий халіф Аравії, завойовник Сірії, Персії, Єгипту.
Аль-Манзор (754–775) — аравійський халіф, засновник Багдада.
Лессепс Фердінанд (1805–1894) — французький інженер, підприємець і дипломат, будівник Суецького каналу (1859 р.).
У битві при Акціумі (31 рік н. е.) троюрідний племінник Юлія Цезаря — Гай Юлій Цезар Октавіан (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.), майбутній перший римський імператор (Октавіан Август) — завдав поразки Марку Антонію (80–30 рр. до н. е.), який, спираючись на підтримку єгипетської королеви Клеопатри (69–30 рр. до н. е.), почав боротьбу за владу в Римі.
Кассіодор (близько 485–575) — латинський письменник і державний діяч за царювання готського короля Теодоріха.
В римській міфології Плутон — бог підземного царства.
З осетрових тільки білуги досягають таких розмірів, інші види осетрових — осетри, севрюги, стерляді — бувають завдовжки не більше одного-трьох метрів.
Лукулл Луцій Ліціній (106 — 56 до н. е.) — відомий римський полководець, консул; уславився своїми багатствами й розкішними бенкетами; звідси вираз “Лукуллів бенкет”.
Суперниця Арахни — тобто богиня Афіна-Паллада. За грецьким міфом, Арахна, молода лідійська жінка, уславлена ткаля, викликала на змагання саму Афіну-Палладу. Афіна перемогла Арахну і за образу богів порвала її килим, а саму Арахну перетворила в павука.
Костюшко Тадеуш (1746–1817) — керівник визвольного повстання 1794 р. в Польщі, учасник війни за незалежність північно-американських колоній Англії 1775–1783 рр.
Боцаріс (1789–1823) — один з героїв національно-визвольної боротьби грецького народу проти турецького гніту; загинув у бою при Карпенісіоні.
