Тигр. Аум!
Вовки. Ауууу! (А потім знову тигр). Аум!
Компанія випиває, закусюючи ковбасою і динею Енгельса Гасановича. Входять санітари з прооперованим Валєріком на каталці. Валєрік спить під дією наркоза, на голові замість чалми турецького султана легенька пов'язка. Один з санітарів тримає відпиляні від Валєріка добрячі оленячі роги.
Сірьожа. Це його?
Санітар. А чиї ж? Півчаса пиляли. Хай як випишеться над кроваттю приб'є. На всю жизнь пам'ять буде. (Санітар кладе роги на тумбочку).
Валєрік (марить). Діана!
Жора. Переживає пацан!
Санітар. Всьо, хлопці, кінчайте базар, всім отбой. (Санітар тушить світло і зачиняє за собою двері).
Місяць, який заглядяє в палату, обливає своїм срібним сяйвом хворих, схожих у своїх бінтах та халатах на клан бедуїнів в пустелі. Тихо, наче з повітря, з'являється Діна. Вона в короткій, вище колін туніці, так що нам видно її божественні коліна. У руці у неї лук, за спиною сагайдак з стрілами. Біля ніг Діни маленька і струнка лань, їхні тіла світять зсередини місячним сяйвом. Діна підходить до Валєріка, цілує його в нещасний лоб і разом з ланню випливає в вікно під шалений акомпанемент вовків, тигрів, гієн, і всіх інших істот, котрим не спиться вночі.
Валєрік (маніякально бурмоче уві сні). Діана!
Енгельс Гасанович. Гилупий, какой ти гилупий, малшик!
Голос тигра. Аум!
Завіса
Пригодницька мелодрама. Дiйовi особи Жан Маре, улюбленець глядача.
Вiолєтта i Травiата, блядi, котрих їбе Жан Маре.
Кардiнал, ворог Жана Маре.
Рошфор, друг Кардинала.
Фантомас, друг Жана Маре.
Йобана обiзьяна, Єбiческа сила, потустороннi сили зла.
Дiя перша. На сценi нiчого немає, крiм темного кола на якому намальовано могили та хрести. На сцену входить Жан Маре вправно помахуючи пiдораскою. Назустрiч йому, теж помахуючи пiдораскою iде Фантомас.
Жан Маре. (зупиняється) Де Кардинал?
Фантомас. В жопi!
Дiя друга. Жопа. В нiй сидить Кардинал. Входить Рошфор.
Рошфор. Кардинал! Ми захопили двох блядєй.
Кардинал. Чиї вони?
Рошфор. Кажуть нiчиї.
Кардинал. Пиздять! Допитати!
Дiя третя. Катiвня з необхiдними iнструментами. В нiй: Вiолєтта, Травiата i Рошфор. Рошфор катує блядєй.
Рошфор. Чиї ви?
Блядi. (харкають Рошфору в морду) Нiчиї!
Рошфор. (витирається) Пиздите.
Рошфор продовжує катувать блядєй. Вiн пиздить їх великим дрючком, б'є ногою по зубах i по печiнцi. Тим часом в загратоване вiкно влазять Жан Маре i Фантомас. В зубах у них пiдораскi. Жан Маре виламує грати, обидва з криками вламуються в катiвню i пидорасками пиздять Рошфора. Рошфор тiкає.
Вiолетта i Травiата. (хором) Ми нiчого не сказали!
Жан Маре. А чого в очi не дивитесь, суки?
Жан Маре пиздить блядєй, Фантомас йому помага. Свiтло на сценi поступово згасає, але i в темнотi можна розiбрати, що десь когось пиздять.
Дiя четверта. Жан Маре i Фантомас сидять в барi i п'ють коктейля.
Жан Маре. (зухвало) Менi Вiолетта часи подарила. П'ятьсот карбованцiв стоять. (дiстає часи Орiєнт i пиздить їми об стол) Бачиш! А їм нiхуя!
Фантомас. (переконано) Це не нашi. Менi Травiата теж галстук подарила, щоб не пиздив. (обидва регочуть)
Дiя п'ята. На сценi чорний фон з могилами i хрестами. Входить Кардинал.
Кардинал. От блядь! Всi мої плани накрились пиздою.
Кардинал рве на собi волосiння. Раптом могили вiдкриваються i з них вилазять Єбiчєская сила i Йобана обiзяна, обидвi страшнi.
