— Ми сіли на мілину, професоре? — запитав Хеда.
— Звідки це ти взяв?
— Мені здалося, ніби ми наскочили на скелю!
— Поки що це тільки легенькі лоскоти.
— Лоскоти? — спроквола повторив алжірець.
— Я вже спробував ці лоскоти на собі, — невдоволено відповів Хамід і показав поранену руку. — Дай боже, щоб на цьому все скінчилося…
— Треба бути готовими до будь-яких несподіванок, — зауважив Загорський.
— І до смерті теж? — зойкнув Бен Хеда.
— Не панікуйте! — голос Загорського примусив Бен Хеду здригнутися. — Зніміть показання вимірювальної апаратури!
Алжірець закульгав до приладів, тримаючи в руці блокнот. Він трохи заспокоївся, але щоразу, коли олівець торкався паперу, правиця в Бен Хеди тремтіла.
Загорський тільки-но почав сходити на капітанський місток, коли з гучномовця почувся новий наказ. Голос Жозефа Брауна лунав бадьоро, впевнено, без найменшої тривоги…
— Що сталося, професоре? — зустрів Загорського Жозеф Браун.
— Мені здається, ми входимо в мінне поле!
— Бог не залишить нас у біді! — пожартував Браун.
— Наш корабельний бог — це ви, капітане!
Жозеф Браун усміхнувся в бороду й подав Загорському бінокль.
— Погляньте-но, професоре!
Загорський наставив бінокль до очей.
Пінячи за собою воду, од корабля швидко віддалялося стадо китів.
— Наші друзі в паніці тікають. Отже, нам треба бути насторожі! — сказав капітан.
Загорський опустив бінокль.
— Ви маєте рацію, капітане!
— Негр озброєний? — несподівано запитав Браун.
— Так.
— Він ще стане нам у пригоді.
— Ви гадаєте, що на кораблі може спалахнути бунт?
— На всі сто!
— А може, все це робиться тільки задля того, щоб убити негра?
— Хто знає, сер! Але нам треба запобігти будь-якому заколотові!
Обвівши поглядом палубу, де з'юрмилися матроси, Браун тихо додав:
— Господар на кораблі — я. І я буду безжалісний. А ви, професоре, ведіть далі свої дослідження.
Після раптового струсу корабля все пішло шкереберть. Стрілки годинників стали рухатись повільніше, крім стрілок кишенькового годинника штурмана, механізм якого був схований у незвичайному японському футлярі з подвійним вічком. Сигнальна лампа радіолокатора згасла. Динамо для лабораторних робіт розмагнітилось. Попавши в зону загадкового випромінювання, вийшов з ладу радіолокатор. Що ближче підходив корабель до острова, то дужче розпливалося зображення на екрані. Всі спроби Абдула Хаміда відрегулювати зображення променевої трубки були марні.
Коли Загорський увійшов до апаратної, асистент доповів:
— Обидва електромагнітні поля схожі між собою!
— Дуже прикро, Хаміде!
— На мою думку, треба шукати шляхів, щоб зупинити загадкове випромінювання.
— Але ж ми маємо справу не із звичайним електричним полем і, очевидно, неспроможні зупинити його. Про це свідчить дірка в металевій пластині!
Абдул Хамід тяжко зітхнув.
— Діється щось дивне, професоре. Магнітна стрілка компаса показує протилежний напрямок! Це, скажімо, у фізиці допустиме. Можна пояснити навіть звукові й світлові сигнали, зафіксовані осцилографом. Але що воно за поштовхи, які підкидають корабель, звідки взялися фосфоресценція і срібляста смуга?
Цю мить до апаратної вбіг задиханий Жозеф Браун. Він одвів професора в куток і пошепки сказав:
— Знову з'явилися таємничі супутники!
— Зрозуміло, сер.
— Здається, ці кашалоти вилиті з чистого металу! — додав Жозеф Браун.
— Я теж так думаю.
Тра, тра, тра-тра! Тра, тра, тра-тра! — почувся сигнал.
Загорський різко обернувся.
Тра, тра, тра-тра! Тра, тра тра-тра! — долинуло знову.
— Кашалоти подають голос! — Загорський показав очима на прилад.
Абдул Хамід у сотий раз пробував очистити екран радара, але марно. Загорський пильно подивився на свого асистента — той останнім часом дуже змарнів, на обличчі в нього проступили вилиці.
Жозеф Браун, переступивши з ноги на ногу, нетерпляче запитав у професора:
— Я чекаю ваших розпоряджень, сер.
— На кораблі не я господар, — відказав Загорський.
— А щодо курсу? Швидкості?
— Не змінювати!
Жозеф Браун вийшов.
— Ех, Хаміде, — зітхнув Загорський. — Противник таки ошелешує нас.
Професор сказав про «противника» жартома. Він мав на увазі невідомого творця таємничого випромінювання, яке щоразу руйнувало всі їхні плани й ставило перед ними нові загадки.
Хамід замислено мовчав.
— Може, ми маємо справу з керованою термоядерною реакцією? — вів далі професор.
Асистент здивовано глянув на нього.
— Ви припускаєте навіть таке?
— Нас ніщо не повинно дивувати.
— Професора запрошують на місток! — передав гучномовець.
— Професора — на місток!
— Жозеф Браун викликає професора!
Загорський спантеличено глянув на мікрофон.
… Жозеф Браун був схвильований. Професор ні про що його не розпитував: піднявшись на місток, він завмер на місці й прикипів очима до моря. Над водним простором мерехтіли величезні кола. В них заломлювалися сонячні промені й вигравали яскравими барвами веселки.
Це незвичайне явище вкрай спантеличило професора. Величезні мерехтливі кола на воді оберталися, наче колеса велосипеда.
— Як вони тримаються? — запитав Браун.
— Можливо, там немає ніяких кіл!
Капітан перевів на нього здивований погляд.
— Але ж ми їх бачимо?
— Можливо, це тільки віддзеркалення.
— Але ж небо довкола чисте, вода спокійна, на обрії — жодної хмаринки…
Корабель увійшов поміж незвичайні мерехтливі кола. Жозефу Браунові не раз доводилося зустрічатись у відкритому морі з бурею, слухати шалений рев урагану, але такого почуття, як зараз, він не зазнавав ніколи.
Віяв пасат. Корабель легко розтинав смарагдову поверхню океану. На перший погляд навкруги все було тихо й спокійно, та саме в цій тиші й крилося щось тривожне.
— Право на борт!
— Тримати праворуч!
Гучний, басовий Браунів голос тремтів. Океан довкола наче вимер. Не було ніяких ознак життя — не літали буревісники, не викидали водяних фонтанів кити. Навіть дрібні летючі рибки покинули цю мертву зону. Живі істоти лишилися тільки на кораблі. Але й тут у всіх були похмурі, перелякані обличчя, неспокійні погляди. Чувся лише громовий бас Жозефа Брауна й приглушене важке дихання двигунів. На палубі метушилося кілька матросів, промайнула постать Акули.
Відтоді, як викрили Кріпсову причетність до замаху на Лабалу, Кріпс не знаходив собі місця. Він уже не сумнівався, що Загорському відомо про вибух на кораблі й про те, що на цьому
