/>• охорони здоров’я:
медичні заклади;
санітарно-епідеміологічна служба;
інші заклади;
• культури:
театри;
музеї;
бібліотеки;
клуби;
заповідники;
• засобів масової інформації:
телебачення і радіомовлення;
преса, книговидання;
інші;
• фізичної культури і спорту.
2. Основи кошторисного фінансування
Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:
1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);
2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.
Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:
а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:
• вихідні — об’єктивно існуючі на даний період;
• похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);
б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).
Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.
Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та пос-татейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад норми видатків на охорону здоров’я на одного жителя. Постатейні нормативи відображають норми витрат у розрізі окремих статей.
Нормативи поділяються:
• за методом обчислення —
розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо);
розраховані на основі статистичних спостережень;
• за характером використання —
обов’язкові (встановлюються органами державної влади та управління);
факультативні (визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).
Кошторис — це плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли.
Види кошторисів:
а) індивідуальний — для кожної бюджетної установи;
б) загальний — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);
в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;
г) зведений — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтер¬натах, дошкільних закладах і на централізовані заходи).
Складання кошторису проводиться відповідно до економічної класифікації видатків:
код видатків
А. Поточні видатки 1000
1. Видатки на товари і послуги 1100
в т. ч.:
— оплата праці працівників бюджетних установ 1110
— нарахування на заробітну плату 1120
— придбання предметів постачання і матеріалів,
оплата послуг та інші видатки 1130
з них:
• предмети, матеріали, обладнання та інвентар 1131
• медикаменти та перев’язувальні матеріали 1132
• продукти харчування 1133
• м’який інвентар та обмундирування 1134
• оплата транспортних послуг та утримання транспортних
засобів 1135
• оренда та експлуатаційні послуги 1136
• поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель,
технічне обслуговування обладнання 1137
• послуги зв’язку 1138
• оплата інших послуг та інші видатки 1139
— видатки на відрядження 1140
— матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт
та заходи спеціального призначення, що мають загально-
державне значення 1150
— оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160
з них:
• оплата теплопостачання 1161
• оплата водопостачання і водовідведення 1162
• оплата електроенергії 1163
• оплата природного газу 1164
• оплата інших комунальних послуг 1165
• оплата інших енергоносіїв 1166
— дослідження і розробки, державні програми 1170
2. Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями 1200
3. Субсидії і поточні трансферти 1300
в т. ч.:
— субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам,
організаціям) 1310
— поточні трансферти органам державного управління інших
рівнів 1320
— поточні трансферти населенню 1340
з них:
• виплата пенсій і допомоги 1341
• стипендії 1342
• інші поточні трансферти населенню 1343
— поточні трансферти за кордон 1350
Б. Капітальні видатки 2000
4. Придбання основного капіталу 2100
в т. ч.:
— придбання обладнання і предметів довгострокового користування 2110
— капітальне будівництво (придбання) 2120
з них:
• будівництво (придбання) житла 2121
• будівництво (придбання) адміністративних об’єктів 2122
• інше будівництво (придбання) 2123
— капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 2130
з них:
• капітальний ремонт та реконструкція жилого фонду 2131
• капітальний ремонт та реконструкція адміністративних
об’єктів 2132
• капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів 2133
• реставрація пам’яток культури, історії та архітектури 2134
5. Створення державних запасів і резервів 2200
6. Придбання землі і нематеріальних активів 2300
7. Капітальні трансферти 2400
в т. ч.:
— капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) 2410
— капітальні трансферти органам державного управління інших
рівнів 2420
— капітальні трансферти населенню 2430
— капітальні трансферти за кордон 2440
В. Нерозподілені видатки 3000
Г. Кредитування з вирахуванням погашення 4000
8. Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення 4100
в т. ч.:
— надання внутрішніх кредитів 4110
з них:
• надання кредитів органам державного управління інших
рівнів 4111
• надання кредитів підприємствам, установам, організаціям 4112
• надання інших внутрішніх кредитів 4113
— повернення внутрішніх кредитів 4120
з них:
• повернення кредитів органами державного управління
інших рівнів 4121
• повернення кредитів підприємствами, установами,
організаціями 4122
• повернення інших внутрішніх кредитів 4123
9. Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення 4200
в т. ч.:
— надання зовнішніх кредитів 4210
— повернення зовнішніх кредитів 4220
У процесі складання кошторису всі витрати можуть бути поділені на дві групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандарт¬ною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг і діючих цін і тарифів.
3. Фінансування освіти
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів такого фінансування лежать два показники:
• вихідний — кількість учнів;
• похідний — кількість класів.
Ці показники відображаються на дві дати — 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.
Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:
• 1—9 класи — 30 учнів;
• 10—11 класи — 35 учнів.
Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники кількості класів або учнів за такою формулою:
.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:
,
де С — ставка зарплати вчителя. Встановлюється залежно від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);
Кг — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;
Нг — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5—11 класи — 18 годин).
Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:
,
де Нз — норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмета.
Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою тощо.
Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі — тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.
Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:
• освіта, номер диплома;
• кваліфікаційна категорія;
• предмет;
• навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1—4, 5—9, 10—11);
• сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;
• додаткові доплати (по кожному виду).
Підсумкова графа — загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).
Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин, — ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження — максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год.).
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
1) педагогічного персоналу;
2) адміністративно-управлінського персоналу;
3) обслуговуючого персоналу.
Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати.
Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:
1) кількості педагогічних ставок;
2) середньої ставки зарплати.
Педагогічна ставка — це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження.
Кількість педагогічних ставок розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів — праця, фізкультура, іноземна мова.
Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів.
Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів — за січень — серпень і вересень — грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по да-ній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяця). За вересень — грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.
Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення
медичні заклади;
санітарно-епідеміологічна служба;
інші заклади;
• культури:
театри;
музеї;
бібліотеки;
клуби;
заповідники;
• засобів масової інформації:
телебачення і радіомовлення;
преса, книговидання;
інші;
• фізичної культури і спорту.
2. Основи кошторисного фінансування
Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:
1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);
2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.
Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:
а) виробничі показники, які характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:
• вихідні — об’єктивно існуючі на даний період;
• похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);
б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).
Норми витрат характеризують обсяг витрат на одну розрахункову одиницю.
Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та пос-татейні нормативи. Узагальнені характеризують обсяг витрат з усіх статей на певний виробничий показник, наприклад норми видатків на охорону здоров’я на одного жителя. Постатейні нормативи відображають норми витрат у розрізі окремих статей.
Нормативи поділяються:
• за методом обчислення —
розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення тощо);
розраховані на основі статистичних спостережень;
• за характером використання —
обов’язкові (встановлюються органами державної влади та управління);
факультативні (визначаються галузевими органами чи бюджетними установами).
Кошторис — це плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли.
Види кошторисів:
а) індивідуальний — для кожної бюджетної установи;
б) загальний — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);
в) на централізовані заходи, які проводяться відповідним органом управління;
г) зведений — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтер¬натах, дошкільних закладах і на централізовані заходи).
Складання кошторису проводиться відповідно до економічної класифікації видатків:
код видатків
А. Поточні видатки 1000
1. Видатки на товари і послуги 1100
в т. ч.:
— оплата праці працівників бюджетних установ 1110
— нарахування на заробітну плату 1120
— придбання предметів постачання і матеріалів,
оплата послуг та інші видатки 1130
з них:
• предмети, матеріали, обладнання та інвентар 1131
• медикаменти та перев’язувальні матеріали 1132
• продукти харчування 1133
• м’який інвентар та обмундирування 1134
• оплата транспортних послуг та утримання транспортних
засобів 1135
• оренда та експлуатаційні послуги 1136
• поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель,
технічне обслуговування обладнання 1137
• послуги зв’язку 1138
• оплата інших послуг та інші видатки 1139
— видатки на відрядження 1140
— матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт
та заходи спеціального призначення, що мають загально-
державне значення 1150
— оплата комунальних послуг та енергоносіїв 1160
з них:
• оплата теплопостачання 1161
• оплата водопостачання і водовідведення 1162
• оплата електроенергії 1163
• оплата природного газу 1164
• оплата інших комунальних послуг 1165
• оплата інших енергоносіїв 1166
— дослідження і розробки, державні програми 1170
2. Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями 1200
3. Субсидії і поточні трансферти 1300
в т. ч.:
— субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам,
організаціям) 1310
— поточні трансферти органам державного управління інших
рівнів 1320
— поточні трансферти населенню 1340
з них:
• виплата пенсій і допомоги 1341
• стипендії 1342
• інші поточні трансферти населенню 1343
— поточні трансферти за кордон 1350
Б. Капітальні видатки 2000
4. Придбання основного капіталу 2100
в т. ч.:
— придбання обладнання і предметів довгострокового користування 2110
— капітальне будівництво (придбання) 2120
з них:
• будівництво (придбання) житла 2121
• будівництво (придбання) адміністративних об’єктів 2122
• інше будівництво (придбання) 2123
— капітальний ремонт, реконструкція та реставрація 2130
з них:
• капітальний ремонт та реконструкція жилого фонду 2131
• капітальний ремонт та реконструкція адміністративних
об’єктів 2132
• капітальний ремонт та реконструкція інших об’єктів 2133
• реставрація пам’яток культури, історії та архітектури 2134
5. Створення державних запасів і резервів 2200
6. Придбання землі і нематеріальних активів 2300
7. Капітальні трансферти 2400
в т. ч.:
— капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) 2410
— капітальні трансферти органам державного управління інших
рівнів 2420
— капітальні трансферти населенню 2430
— капітальні трансферти за кордон 2440
В. Нерозподілені видатки 3000
Г. Кредитування з вирахуванням погашення 4000
8. Надання внутрішніх кредитів з вирахуванням погашення 4100
в т. ч.:
— надання внутрішніх кредитів 4110
з них:
• надання кредитів органам державного управління інших
рівнів 4111
• надання кредитів підприємствам, установам, організаціям 4112
• надання інших внутрішніх кредитів 4113
— повернення внутрішніх кредитів 4120
з них:
• повернення кредитів органами державного управління
інших рівнів 4121
• повернення кредитів підприємствами, установами,
організаціями 4122
• повернення інших внутрішніх кредитів 4123
9. Надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення 4200
в т. ч.:
— надання зовнішніх кредитів 4210
— повернення зовнішніх кредитів 4220
У процесі складання кошторису всі витрати можуть бути поділені на дві групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється, виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Решта видатків плануються за стандарт¬ною методикою, яка виходить з обсягів закупівлі товарів і послуг і діючих цін і тарифів.
3. Фінансування освіти
Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визначення обсягів такого фінансування лежать два показники:
• вихідний — кількість учнів;
• похідний — кількість класів.
Ці показники відображаються на дві дати — 1 січня і 1 вересня планового бюджетного року.
Кількість учнів на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на 1 січня. Кількість учнів 1-х класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей у районі функціонування школи. Кількість учнів 10-х класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.
Кількість класів визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:
• 1—9 класи — 30 учнів;
• 10—11 класи — 35 учнів.
Оскільки бюджетний рік не збігається з навчальним, окрім показників на 1 січня і 1 вересня, розраховуються середньорічні показники кількості класів або учнів за такою формулою:
.
Система зарплати вчителів складається з трьох складових:
а) оплата навчальних годин;
б) доплата за перевірку зошитів;
в) додаткові доплати.
Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається за такою формулою:
,
де С — ставка зарплати вчителя. Встановлюється залежно від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища) і кваліфікаційних категорій (вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);
Кг — кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;
Нг — норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень (1—4 класи — 20 годин, 5—11 класи — 18 годин).
Доплата за перевірку зошитів встановлена для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:
,
де Нз — норматив оплати за перевірку зошитів з даного предмета.
Додаткові доплати встановлені за класне керівництво, завідування навчальними кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою тощо.
Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі — тарифікаційному списку, в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю.
Графи показують основні відомості і розрахунок зарплати:
• освіта, номер диплома;
• кваліфікаційна категорія;
• предмет;
• навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1—4, 5—9, 10—11);
• сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;
• додаткові доплати (по кожному виду).
Підсумкова графа — загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках (зарплата кожного вчителя) і графах (обсяг педагогічного навантаження, зарплата, доплати і сумарна зарплата).
Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин, — ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При цьому для них встановлені обмеження — максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год.).
Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати, який складається з трьох елементів:
1) педагогічного персоналу;
2) адміністративно-управлінського персоналу;
3) обслуговуючого персоналу.
Фонд зарплати вчителів планується у розрізі трьох вищезазначених складових системи зарплати.
Планування фонду оплати педагогічного навантаження здійснюється на основі двох показників:
1) кількості педагогічних ставок;
2) середньої ставки зарплати.
Педагогічна ставка — це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження.
Кількість педагогічних ставок розраховується по кожній групі класів шляхом ділення загальної кількості годин педагогічного навантаження по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається, виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів — праця, фізкультура, іноземна мова.
Середня ставка зарплати визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів.
Розрахунок річного фонду зарплати проводиться в розрізі двох періодів — за січень — серпень і вересень — грудень. Це пов’язано з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюється кількість класів у кожній навчальній групі. У січні — серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по да-ній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (у міських школах на 8,5 місяця). За вересень — грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.
Фонд зарплати за перевірку зошитів планується в розрізі груп класів шляхом множення
Вы читаете Бюджетна система
×