видана книга й була б позбавлена тієї повноти, що її вона мала б, якби всі її Розділи були написані Командиром дивізії, то, все ж, та книга висвітлювала б повищі дії дивізії, від початку до самого трагічного її кінця, в грудні 1919 року. Отже, міркував я, краще мати неповну історію ніж жадної. Це останнє власне й змусило мене розв'язати проблему третім виходом із ситуації.
Несподівано для мене, другою проблемою — і то не з легких до позитивного розв'язання — було роздобути мапу в маштабі 2, 3, або 5 кілом., конечну для зроблення схем. Я борсався на всі боки, але такої мапи дістати не міг. Стара московська мапа, що нею, за браком іншої, користався ген. Удовиченко в 1919 році, була вщерть зужита й до того була вона лише частиною мапи, до станції Жмеринка вклюгно. Лише в 1970 році, рівнож несподівано для мене, став мені в пригоді ген. В. Філонович, що, за посередництвом п.п. Кушніренка і М. Бохно, дістав і переслав мені потрібні мені частини мап, у маштабі 3 і 5 кілометрів. Крім того, пп. В. Зубенко надіслав мені крім вищезазначеної московської мапи, в маштабі 3 верстви, мапу України в більшому маштабі.
Усім повищим особам, що допомогли мені розв'язати проблему мапи, складаю, в імені Капітули, щиру подяку.
Наступною, найбільше тяжкою до її позитивного розв'язання, була проблема збірки Видавничого фонду. Песимізм ген. Шандрука в цій оправі поділяло чимало українців і мали до того підставу. Зі шпальт часописів, на зібраннях і зборах, в листах-закликах і зверненнях, і взагалі при кожній нагоді, до українців у розсіяні сущих, протягуються руки: Пожертвуй! Пожертвуй! Пожертвуй'… Як відомо, що часто вживається, до того знеохочується. Отже, й так часті звернення за пожертвами знеохочують громадян.
Є поміж українцями меценати, які жертвують великі суми, до кількох тисяч включно, але поперше, жертвують вони переважно на релігійні й освітні цілі, а подруге, їхня кількість, у порівнянні з кількістю наших заможних громадян, є мінімальна. Є такі, що завжди жертвують, у міру своїх можливостей, одначе, більшість, якщо й жертвує, то робить це, так би мовити, 'на відчіпне' дрібними сумами, 'бож не випадає' не дати, коли 'підсовують' збірковий лист… Між тими, що жертвують 'на відчіпне' один доляр, с й провідні громадські діячі…
Серед решти громадян є кілька катеґорій 'жертводавців'. Одні все обіцяють 'щось' дати, але пізніше, бо 'якраз тепер не мають при собі грошей'. У переважаючій більшості, про те 'щось' забувається… Другі нічого не обіцяють, а просто відмовляються, під тим чи іншим претекстом. До третіх належать 'Хоми недовірливі'. Такі, відмовляючись, кажуть: 'Якщо книжку дійсно надрукують, то куплю', або реаґують глузливо: 'Знаємо таких!.. Сховають гроші до кишені й тільки їх і бачили, а замість книжки — дуля під ніс'…
Усе ж, до найгіршої катеґорії належать 'патріоти до дна пляшки горілки'. Культурність таких 'патріотів' іще гірша ніж тих, що глузують. Свій 'патріотизм' вони маніфестують, коли поп'ють до дна пляшки: тоді плачуть над гіркою долею 'Неньки України'… Люблять почванитися: 'Ну й горілочку дістав, не просту, а імпортовану, коняку! Але ж і кусається'… На ту імпортовану 'коняку' видають великі гроші, але, коли до таких 'пляшкових патріотів' зголоситься Уповноважений до збірки на ту чи іншу патріотичну ціль, то прочитають йому образливий 'патер постер' і покажуть на двері…
Сума-сумарум, збірка пожертв часто-густо нагадує 'ходіння на митарствах'… Українські патріотки і патріоти, що не зражуючись перспективою 'ходіння по митарствах', жертовно присвячують свій час і свою енергію збірці на патріотичні цілі, відмовляючись від комісійного, заслуговують на глибоку пошану і вдячність.
Можна було б ілюструвати конкретними прикладами збіркове 'ходіння по митарствах' наших Уповноважених до збірки, але таких прикладів, на жаль, забагато, а головне, нам просто соромно подавати в книзі прізвища всіх тих, що зреагували на збірку Видавничого фонду в некультурний спосіб. Зате, ми незомірно вдячні всім тим, що, втой чи інший спосіб, стали в пригоді виходу в світ книги 'Третя Залізна Дивізія'.
Наша щира подяка п.п. Редакторам часописів 'Америка', 'Народна Воля', 'Свобода', 'Вільний Світ', і 'Наша Батьківщина' в ЗСА і 'Канадійський фермер', 'Вільне Слово', 'Український Голос' та 'Новий Шлях' у Канаді за вміщення нашого Звернення й Повідомлення.
Ми красно дякуємо о. П. Майсюрі за бешкоштовний друк, у його друкарні, наших Звернень й Підписних листів.
Ми сердечно дякуємо п. Професорові Левові Шанковському за його змістовну Передмову.
Зі зворушливою подякою згадуємо покійну Пані К. Жупінасову за її успішну, з посвятою, гонорову працю, в характері Уповноваженої до нашої збірки на Видавничий фонд. Честь Її Пам'яті!
Вважаємо за наш моральний і приємний обов’язок щиро подякувати на цьому місці всім нашим Гоноровим Уповноваженим до збірки пожертв по Підписний листах, а саме:
Пані М. Клепачічській, Пані Л. Горбач, Пані Л. Гуня Поготовко і п.п.: С. Лященкові (Англія), майорові З. Шкурупієві (Канада), В. Зубенкові (Франція), Крайовій Управі Союзу Українських Комбатантів Австралії, Головній Управі ОбВУА в Англії, майрові В. Радчекові, інж. сот. Л. Романюкові, Д. Мельникові, майорові Я. Фартушному, сот. В. Сердюкові, інж. Д. Сердюкові, пор. В. Пилипенкові, В. Харченкові, М. Кобилянському, Г. Козловському-Стратичукові, М. Прасіцькому, о. прот. С. Іващенкові, О. Ковальчукові, В. Дралі (Англія), майорові М. Старовійтові, П. Лимаренкові, пор. М. Матухові, Ф. Гнойовому, сот. П. Олексієнкові, підп. А. Даниленкові, В. Кошубі, пор, Г. Парнюкові, Лесівові, Я. Панасюкові (Англія), сот. Франчукові (Англія), підп. П. Петренкові (Англія) і В. Партикевичеві.
Майорові М. Отрешко-Арському зіа організацію збірки на терені м. Чикаго. Зокрема сердечна подяка секретареві Ради В.Х.З.С, пор. І. Толочному, за організацію збірки пожертв у кількох стейтах, за успішну особисту збірку й за допомогу мені технічного характеру, без якої вихід книги в світ був би ще більше спізнений.
Рівнож щира подяка всім жертводавцям, без пожертв яких не було б можливим видати книгу. Особливо дякую тим із них, що пожертвували на Видавничий фонд більші суми, а саме: Дружині св. п. полк. Ю. Мацака, Пані О. Мацаковій, (1,000.00 франків — Франція), Добродію С. Ляшенкові (80.00 фунтів — Англія), Професорові І. Розгінові (105.00 дол.) і майорові І. Лютому-Лютенкові (75.00 дол.).
Моя побратимська подяка за співпрацю зо мною наступним ветеранам 3-ої дивізії: ген. М. Кратові, полк. інж. С. Довгалеві, підп. В. Зарицькому, майорові М. Отрешко-Арському, майорові Є. Навроцькому, майорові М. Старовійтові, сот. інж. В. Романовському, сот. інж. Л. Романюкові і пор. І. Толочному.
Моя подяка Видавництву 'Червона Калина' в Ню Йорку, яке негайно погодилось видати цю книгу, гладко й гармонійно співпрацювало зо мною у цій справі та докладало труду, щоб книжка вийшла в можливо найкоротшому часі й пристойному технічному вигляді.
Мойому Командирові дивізії, Високодостойному ген. штабу ген. полковникові Олександрові Удовиченкові, сердечна подяка за те, що дав мені можливість стати в пригоді Йому, видавши Його цінну працю. Честь Йому і слава за те, що ввів до історії нашої новітньої Визвольної війни дії своєї славетної Третьої Залізної Дивізії!
О. Вишнівський
Реєстр
'Залізних', що загинули в боях і розстріляні під м. Базар у Листопадовому Рейді 1921 року
| Підполк. Минаківський | Підхорунжий Іван Рубай |
| Підполк. Іван Шура-Бура | Підхорунжий Василь Кобельський |
