[85]
Памятники стар. рус. литерат., т. III. ст. 119.
[86]
Потебня А.: О Долѣ и сродных с нею сушествах, див. «О нѣкоторых символах в славянской народной поезій», 1867 р., 2 видання 1914 р. — А. Н. Веселовскій: Судьба-Доля в народних представленіях славян, «Разысканія в областн духовнаго стиха», «Сборник отд. рус. яз. и словес.» т. 46, 1890 р. ст. 172–216. — Иванов П: Народные разсказы о Долѣ, «Сборник Харьков, историко-филолог. общ.», 1892 р., т. IV. — Сонни: Горе и Доля в народной сказкѣ, «Кіев. Унив. Изв.» 1906 р. кн. 10, також у збірнику «Еранос». — М. Грушевський: Исторія украин. литературы, т. І. ст. 334, 1903 р.
[87]
Про українську демонологію див. праці: Ф. Рязановскій: Демонологія в древней русской литературт> М. 1916. — Милорадович: Замѣтки о малорусской демонологіи, «Кіев. Ст.» 1899 р. кн. 8; диві ще Харківський «Сборник» т. 10. — Онищук О.: Матеріяли до гуцульської демонольогії, «Етноґр. 36». т. XI. — Гнатюк В.: Знадоби до української демонольогії, «Етноґр. 36.» т. 33–34. Львів, 1912 рік. — Д. Щербаківський: Сторінка з української демонології, «Наук. 36.» 1924 р.
[88]
Це велет, велетень, яких плутають з великий, і неправильно пишуть велит, велитень.
[89]
Про домовиків див. статтю Ю. А. Яворського в «Живая Старина» 1897 р.
[90]
Пор. «Лісова пісня» Л. Українки, Кущ оповідає: «Цапа чорного держить при конях, щоб я мав на чому їздить. Я блискавкою мчу було на цапі, а коники стоять собі спокійно.
[91]
А. Конан Дойл: Загублений світ М. 1956 р. ст. 80.
[92]
Див. А. Н. Веселовскій: Генварскія русалій и готскія игры в Византіи, «Разысканія в области духовнаго стиха» XIV.
[93]
Життя русалок, і взагалі домових, лісових і польових Духів добре описала Л. Українка в своїм драматичнім творі «Лісова пісня» 1911 р. Тут давні вірування волиняків.
[94]
М. Грушевський: Історія укр. літ. І. 313.
[95]
П. В. Владиміров: Введеніе в исторію русской словесности, 1896 р. ст. 42. — Сумцов Н. Ф.: Злычни в бочкѣ, «Сборник в честь Анучина», М. 1913 р.
[96]
П. Знаменскій: Руководство к Русской Церковной Исторіи, Казань, 1878 рік, ст. 255–256.
[97]
Див. Іст. укр. літ. М. Грушевського, т. І ст. 336–338, 1923 р. Див. казку Ох в творах М. Коцюбинського.
[98]
Наше повір'я про попелюх подає рос. письменниця Вербицька в свойому романі «Ключі счастья». Їх же описує Леся Українка в «Лісовій Пісні» 1911-го року.
