* Ідеться про чотири стихії.
307 Кульгава старість, юність бистронога — Все товпиться до вічного порога. Недовго світом тішаться живі: Всі підем геть, у всіх — одна дорога. 308 В сулії лал вина — як в рудні потайній; У тілі нашім дух — як в піалі напій; А світлий келих той, що від вина сміється, — Сльоза, що кров лози захована у ній.