зроблю нiякої дурницi. Однак ми повиннi ще трохи постежити за Ватсоном. Адже, крiм речей у каютi, ми не маємо праги нього нiяких речових доказiв. Втратив я i знiмок, який так важко здобував. Можливо, що Ватсона ми застукаємо ще на чому-небудь. Для цього нам цiлком вистачить вiдео-фону.
- Стара помилка повторюється... - тихо сказала Алена. - Але я не можу з тобою сперечатися.
Незабаром пiсля цього Северсона вiдвiдав Олаф.
- Здрастуйте, дядечку! Як вашi дiла, парашутисте?.. Ну, не гнiвайтесь. Я прийшов запитати, що ви зробили з коробочками.
- Знищив їх, як ви просили.
- Справдi? Ну, гаразд. А чому, власне, ви полiзли з корабля? Чи не вислiджуєте мене? - сказав вiн насмiшкувато. - Не радив би я вам цього робити. Знаєте, не люблю шпигунiв.
Северсон почервонiв i мимохiть стиснув кулаки:
- Коли б ви не були моїм родичем, я покарав би вас тут же, на мiсцi, ви, 'брате сильної руки'! Занадто багато собi дозволяєте! Але я вас попереджаю: не грайтесь зо мною! Досить одного слова - i ви будете в пастцi. Адже знаєте Навратiлове прислiв'я про глечик i його вухо?
Дiтрiхсон злякано вiдступив:
- Я не хотiв вас образити, дядечку... - сказав вiн примирливо. - Не гнiвайтесь... Прогулянку в безповiтряний простiр, отже, з'ясувати не можете?
- Можу! - одрубав Северсон. - Лiз я туди, власне кажучи, через вас. До реакторiв я потрапити не мiг, тому вашi проклятущi коробочки шпурнув у Всесвiт!
- Шкода. Все заспокоїлось, i я їх ще мiг би використати. Але все ж я вам дуже вдячний! - сказав iронiчно Дiтрiхсон.
Роздiл XXVIII
Таємниця
Ватсона
Збiгали тижнi, мiсяцi... Рiк змiнювався роком.
В працi й розвагах час для вiдважних астронавтiв минав непомiтно. Пiсля вiдкриття нуль-променiв працювати стало ще цiкавiше: виявилось, що цi променi можуть стати добрим помiчником у цiлому рядi галузей науки. Вони допомагали точнiше дослiдити будову атомного ядра, значно прискорювали процес перетворення елементiв у лабораторiях. Однак джерело нуль-променiв усе ще лишалось невiдомим; безрезультатними були й спроби вiдтворити їх штучно.
Академiк Навратiл час од часу переглядав контрольнi записи скерованого на Землю астрогравiметра i хитав головою:
- Марно, марно... Випущеного слова не спiймаєш, а свiтла не наздоженеш. Побоююсь, що доктор Заяц поставив перед собою непосильне завдання. Гравiтацiя - це стоголовий дракон: одну голову йому вiдрубаєш, а п'ять нових виростуть. Скорiше поголишся сокирою, анiж промодулюєш гравiтацiю!
Перспективи зв'язку з допомогою гравiтацiї для екiпажу 'Променя' становили вже не теоретичний, а практичний iнтерес. Радiохвилi з Землi долiтали сюди з запiзненням на два з половиною роки. А повiдомлень з рiдної планети всi чекали з великим iнтересом.
Першi спроби керувати погодою на Землi з допомогою атомної енергiї викликали на 'Променi' захоплення. Менш радiсним були повiдомлення про хiд оживлення Амундсена. Операцiї просувались дуже повiльно, бо тiло героя було в кiлькох мiсцях поранене. Однак Тарабкiн, на превелику радiсть Северсона, надiї не втрачав.
Так минуло п'ять рокiв. Щоб вiдсвяткувати знаменну рiчницю, всi зiбралися в клубi на урочистий обiд.
- О, смажена курка! - радiсно вигукнула Надiя Молодiнова. - Та це ж моя улюблена страва!
- Фарширований перець! - приєднався до неї Мадараш. - Чудесно.
- Свинина, кнедлики i капуста iз шкварками! - зрадiв Навратiл.
- Хай я буду президентом на планетi Iкс, якщо ця печеня не краща за ту, яку готувала матуся! - трiумфував Фратев.
- Ви чарiвниця, Алено! Як це вам вдалося догодити усiм? - здивувався Чан-су.
- А що ж тут складного? - весело посмiхнулась Алена. - Скiльки разiв ви у клубi згадували свої улюбленi страви! А я ще на Землi, складаючи план нашого меню на вiсiм рокiв подорожi, не забувала про нацiональну кухню.
- I потай протягнули до 'Променя' ящик з консервами, щоб порадувати нас пiсля отiєї штучної їжi, правда? - продовжив за неї Навратiл.
Северсон потиснув руку коханiй i прошепотiв:
- Я радий за тебе.
Тiльки-но обiд закiнчився, як Навратiл затягнув стару пiсеньку:
Це рiчниця, це рiчниця,
Ходiм, стара, до пивницi
Гой-я-я, гой-я-я,
Гой-я-я, гой-я-я!
Гой-я-я, я!
Всi приєднались, i в клубi весело залунало:
Будемо до ранку
Танцювать голана.
Гой-я-я!
***
- Товаришко Молодiнова, я маю сказати вам щось дуже важливе, - почувся голос Ватсона з гучномовця вiдеофону в кабiнi управлiння. - Чи не можете ви зайти до мене?
- Не можу, Ватсон. 'Промiнь' трохи збився з шляху, зараз визначаємо причину.
- Тодi - коротко: я виявив на планетi Iкс ще одну радiостанцiю. Говорить на iншiй мовi, анiж перша, i трохи слабкiша. Слiд сподiватись, що...
Його перебив рiзкий сигнал тривоги, а слiдом за тим на екранi службового вiдеофону з'явилось схвильоване обличчя Цагена:
- Товаришко Молодiнова, астрогравiметри показують велике тiло в напрямку Пенеболи... I ще одне - трохи менше - в напрямку Регула...
Цього разу небезпека була виявлена заздалегiдь, тому гарячкувати не доводилось. З наказу Молодiнової начальник радiолокацiйної станцiї Вроцлавський старанно обстежив простiр i приблизно через пiвгодини повiдомив:
- Напрямок Регула: темне тiло, величина нуль-три, вiдстань двадцять шiсть цiлих i сiм десятих хвилини... Напрямок Пенеболи: темне тiло, величина нуль-нуль-вiсiм, вiдстань тридцять двi цiлих, дев'ять десятих хвилини. В напрямку до центра сузiр'я Леза: темне тiло, розмiр нуль-нуль-чотири, вiдстань тридцять дев'ять хвилин...
Молодiнова швидко ввiмкнула всi вiдеофони на 'Променi'.
- Увага... Увага... Прив'яжiться! Вмикаємо реактори двигунiв!
Точно за хвилину з дюз корабля вилетiло червоне полум'я.
- Як у нас кажуть, мали бiльше щастя, нiж розуму, - зауважив Навратiл. - Згасла сонячна система, чи що там ще було, могла б з таким же успiхом стояти просто у нас на шляху.
- Тодi б я виявив її вже давно, - заперечив Мадараш, який саме був головним пiлотом. - Я не спускаю очей з головного астрогравiметра.
З екрана зазирнуло до примiщення завжди усмiхнене обличчя Фратева.
- Уявiть собi, найбiльше тiло бiля Регула є радiозiркою! - вигукнув вiн радiсно. - А як iнтенсивно випромiнює! Це вже не шум, а просто гуркiт водоспаду!
Навратiл надiв навушники i пiдiйшов до радiотелескопа.
- Фратев був правий, послухайте! - подав вiн навушники Молодiновiй. I з посмiшкою додав: - Я гадав, що вiн трiшки перебiльшує, як завжди.
- Нема сумнiву, джерело радiохвиль не може бути далеко. Перевiрте, будь ласка, чи точно скеровано радiотелескоп на найбiльше темне тiло.
Навратiл пiдiйшов до великої дошки i примруженими очима обвiв кiлька екранiв.
- Так, данi астрогравiметра, радiолокатора i телескопа збiгаються. Радiохвилi виходять з тiла величиною
