енергiю потрiбної частоти, та iнформацiя про бiоструми кожного iз гравцiв команди 'Добрi вовки'. Важливу роль вiдiгравала iнкрустована срiблом палиця з круглою головкою. Кожен завиток iнкрустацiї вiдповiдав певному гравцевi команди. Iнакше кажучи, футболiстiв опрацьовували iндивiдуально. Досить було натиснути, скажiмо, на срiбне гроно винограду - i центра нападу 'вовкiв' пронизував снiп бiоструменiв. Футболiст ставав вайлуватий, самохiть уповiльнював бiг, навiть не помiчаючи цього. Чiткiсть координацiй у нього притуплялася, i м'яч, посланий напевно вперед, опинявся зовсiм не там, де йому належало б бути...
Судовий процес був грандiозний. Газети таврували тих, хто вносить у спорт огидний дух технiчного втручання. На лавi пiдсудних сидiв Жуль, на якого впали всi грiхи компанiї. Про тузiв Уестерна в жоднiй iз статей не згадували. Власники газет знали, якi довгi лабети в могутньої компанiї. Та незважаючи на це, фiрма зазнала великих збиткiв, i матерiальних, i моральних. Блискучi фейєрверки промов адвокатiв iнколи ненароком освiтлювали найзлочиннiшi моменти в дiяльностi 'Уестерн компанi'.
Процес мав величезний громадський резонанс. Бiльшiсть визначних босiв з 'Уестерн компанi' на чергових виборах було забалотовано.
Чорнила, виляпаного хронiкерами на замiтки й репортажi, цiлком стало б на те, щоб ним замiсть води наповнити затоку Здохлого кита...
IДЕЯ ТРЕТЬОГО КОЛЕСА
Притча
Це сталося давно, дуже давно. Люди тодi були консервативнi й до рiзних новацiй ставились вельми недоброзичливо. Подейкували, нiбито така вже природа людська. Одного разу якийсь Винахiдник з'явився о Комiсiї. На плечах вiн пiдтримував химерний витвiр, що складався з рами, педалей, двох колiс та новенького шкiряного сiдла.
Заїкаючись через свою нiяковiсть, Винахiдник привiтав шановних членiв i, зупинившись посеред зали, опустив долу свiй витвiр. Який бо винесуть вирок?..
- Отже, ви твердите, що на цiй двоколiснiй штуковинi можна пересуватися? - сказав голова тоном, що не обiцяв нiчого втiшного.
- Але... це легко довести,- вiдповiв Винахiдник, радiючи з такого простого запитання. - Я можу продемонструвати... Дозвольте? - I вiн закинув ногу з намiром скочити в сiдло.
- Нi, нi, - жестом зупинив його голова.- Краще скажiть нам, чи знаєте ви, що таке рiвновага? Я маю на увазi несталу рiвновагу.
- Здається, знаю,- непевно промурмотiв Винахiдник.
- Маю сумнiв! - одрубав голова Комiсiї.- 3 вашого погляду, якщо поставити стiлець на двi нiжки, вiн стоятиме i не впаде?
- Я цього не кажу...
- Нi, ви стверджуєте саме це. Бiльше того. З ваших слiв виходить, що на такому двоногому стiльцi можна вiльно сидiти. Ви просто не знаєте азiв науки, юначе! - Голова переможно окинув поглядом колег, що ствердно закивали йому.
- Якби велосипед був непорушний, iнша рiч, - почав Винахiдник, коли шумок у залi пригас. - Але моя машина рухається...
- Ну i що?
- А те, що вона нiбито не встигає впасти. Закон iнерцiї.
- Дурницi! - обiрвав голова. - Ви просто забули про принцип вiдносностi.
Винахiдник важко зiтхнув.
- Як учить нас Галiлей, - пiдвищив голос голова, - байдуже, чи то човен пливе мимо берега, чи берег пливе повз човен. Досить застосувати цей принцип до вашого вело... велопеда...
- Велосипеда, - поправив зблiдлий Винахiдник.
- Тим паче! Хай сам Галiлей розсудить, на чиєму боцi правда! - вигукнув голова. - Сподiваюсь, для вас Галiлео Галiлей - авторитет?!
Винахiдник спроквола кивнув. Бiдолаху обiйняло якесь запаморочення.
- Чудово, - урочисто закiнчив голова. - Отже, все одно, чи то ви пересуваєтесь мимо нас, чи ми повз вас. Тому зробимо так. Сiдайте на свiй ве... велосiд, а ми промаршуємо поперед вами. Якщо ви всидите, - значить, ваш дiдько старший, i я можу йти у свинопаси.
Винахiдник видерся на велосипед. Жовте сiдло жалiсно зарипiло.
Тiєї ж митi члени Комiсiї за сигналом голови пiдхопилися з мiсць i пiд звуки маршу, що його забурмотiв якийсь сухенький, наче тараня, дiдок, рушили колоною мимо Винахiдника.
Якимось чудом той певний час утримував рiвновагу, розпачливо торгаючи кермом, а потiм з гуркотом гепнув на пiдлогу, в цiлковитiй вiдповiдностi iз законами фiзики.
Колона зупинилась.
- Так-то, юначе, - зверхньо сказав голова, стоячи над розплатаним Винахiдником. - Як бачите, вашому винаходовi бракує третього колеса. Це створило б стiйкий трикутник рiвноваги. А ви були б моїм спiвавтором...
Висновок Комiсiї був лаконiчний: 'Визнати за хворобливе марення iдею пересування на двох колесах. Винахiдника добровiльно послати на семирiчнi курси по зниженню технiчної неграмотностi.
Означений апарат викинути на смiтник'.
Вирок, ясна рiч, зразу ж було виконано.
В цей час через подвiр'я проходив якийсь хлопчина. Вiн зацiкавився дивовижним механiзмом, що виблискував проти сонця нiкелем. Хлопчина швидко зметикував призначення сiдла й педалiв, бо був вiд природи кмiтливий.
По кiлькох невдалих спробах вiн скочив у сiдло й покотив подвiр'ям, горлаючи якнайголоснiше веселої пiснi.
