Спаленi Села

новлені після війни;

? населені пункти, знищені разом із частиною жителів

і не відновлені після війни;

? населені пункти, знищені разом із частиною жителів

і відновлені після війни.

Упорядники книги-меморіалу «Вінок безсмертя» запро-

понували таку класифікацію знищених населених пунктів:

? села, спалені вщент;

? села, спалені разом із населенням;

? села, спалені частково;

? села, спалені повністю, але населення, попереджене

партизанами про каральну акцію, переховалося і уникло по-

карання12.

Упорядники пропонованого анотованого покажчи-

ка до категорії «спалені села» відносять повністю або част-

ково спалені (з цивільним населенням) в ході нацистських

каральних акцій населені пункти, а також знищені під час

відступу військ Вермахту та їх повторного повернення. Зни-

щеними повністю вважалися населені пункти, де було спа-

лено (зруйновано) понад 90% дворів (будинків), мало місце

масове вбивство і (або) спалення їх мешканців; знищеними

частково – ті, в яких мали місце навмисне спалення селян-

ських господарств (до 90%). При визначенні критеріїв ко-

лектив упорядників видання керувався оцінкою, поданою в

джерелах щодо знищення населеного пункту « повністю» чи

« частково». Передусім йдеться про документи Надзвичай-

ної державної комісії із встановлення і розслідування зло-

діянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільни-

ків і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, гро-

мадським організаціям, державним підприємствам СРСР, а

також Української республіканської комісії із встановлення

збитків та злочинів, заподіяних німецько-фашистськими

загарбниками (1943–1945 рр.) (детальніше див.: «Джерель-

на база дослідження» – упоряд. ). Водночас автори-упоряд-

ники визнають певну умовність окресленого підходу. Одна

з причин полягає в тому, що за документами доволі склад-

12 Вінок безсмертя: Книга–меморіал / Редкол.: О. Федоров (голова), В. Маняк

(кер. кол. авт.-упоряд.) та ін. – К.: Політвидав України, 1987. – С. 566.

17

Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)

но встановити реальні кількісні втрати (дворів, будівель та

людського потенціалу).

Переважна більшість внесених до покажчика насе-

лених пунктів була знищена (спалена) внаслідок бойових

операцій проти партизан та каральних акцій окупаційних

військ (здійснювалася підрозділами поліції, жандармерії, в

окремих випадках – регулярних військ) як покарання:

1) за активну діяльність у цьому районі партизанських

загонів і груп, за бойові, розвідувальні та диверсійні дії пар-

тизанів і підпільників (напад на військові гарнізони та по-