ліцейські дільниці, вбивство німецьких офіцерів і солдатів,
представників органів окупаційної влади, місцевої адміні-
страції та поліції, вивід з ладу об’єктів управління, промис-
ловості, виробництва, транспорту;
2) за підозру місцевих жителів у підтримці зв’язків з
партизанами, у зборі розвідувальної інформації на користь
партизанів, надання їм продовольства та іншої допомоги, за
переховування зброї, поранених командирів і бійців Черво-
ної армії, партизанів, євреїв;
3) за сприяння (у т. ч. за підозру у сприянні) наступаю-
чим військам Червоної армії, радянським диверсійним заго-
нам і групам;
4) за опір «новому порядку», масовий саботаж і спротив на-
сильницьким заходам окупантів (примусовій евакуації, виве-
зенню населення на примусові роботи до Німеччини, за колек-
тивну відмову від продовольчих постачань, зокрема хлібопро-
дуктів). Зазначимо, що в деяких випадках (за шкідництво: на-
вмисне нівечення та псування техніки, сільськогосподарсько-
го реманенту тощо) спалювали
Значна кількість сіл була спалена при відступі німець-
ких військ під ударами наступаючої Червоної армії, окремі
населені пункти – внаслідок повторного оволодіння німець-
кими військами означеними населеними пунктами.
* * *
Звернення до проблеми спа-
лених разом із жителями сіл, зокрема внаслідок каральних
акцій, розпочалося ще у 1940-х роках, паралельно із публі-
каціями документів Надзвичайної державної комісії зі вста-
новлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських
18
Замість вступу (від упорядників видання)
загарбників та їхніх спільників і заподіяних ними збитків
громадянам, колгоспам, громадським організаціям, дер-
жавним підприємствам СРСР (далі: НДК). Окрім пропаган-
дистських матеріалів радянської преси, у 1944 р. з’явився
перший нарис про знищення полтавського села Баранівки13.
В основу публікації покладено свідчення очевидців – жи-
телів села, що пережили трагедію, та документальні мате-
ріали, зокрема наказ генерала фон Кросінка про знищен-
ня села14. Баранівка стала першим спаленим селом на оку-
пованих землях Радянського Союзу: нацисти знищили її
11 листопада 1941 р. Вже наступного дня, 12 листопада того
ж року, запалало інше полтавське село у Миргородському
районі – Велика Обухівка15.
Автор брошури про Баранівку, Я. Клименко, вдруге
вдався до публікації свого нарису в книзі «Земля чудес»,
що побачила світ вже 1960 року16. У цьому виданні не дода-
но фактів для розкриття самого злочину, проте з’явилася ін-