ни та Чернігівщини, знищених фашистами у роки війни. Художні та докумен-
тальні твори / [Упоряд.: Л. Горлач та ін.; Редкол.: Ю. Збанацький (голова) та ін.].
– К.: Рад. письменник, 1985. – 279 с.; Дзвони пам’яті: Книга про трагедію сіл, зни-
щених фашистами у роки війни на території Вінницької, Тернопільської, Хмель-
ницької областей. Художні та документальні твори / [Упоряд.: Г. Петрук–Попик; Редкол.: Ю. Збанацький (голова) та ін.]. – К.: Рад. письменник, 1990. – 204 с.
24
Замість вступу (від упорядників видання)
ку Броварського району, с. Вигурівщину та Троєщину, що
нині поглинув Київ, с. Кодру Макарівського та с. Раску Бо-
родянського районів. Книга складається з документальних
та художніх творів, споминів очевидців.
Наступним кроком у вивченні та вшануванні пам’яті
жертв нацистської окупації стало видання у 1988 р. книги-
меморіалу «Вінок безсмертя», авторський колектив якого
очолив В. Маняк, а головою редколегії був двічі Герой Ра-
дянського Союзу, відомий партизан О. Федоров. У цій книзі
її творці намагалися звести всі свідчення та документальні
матеріали про спалені села України в роки Другої світової
війни: «Книга має стати ще однією хвилюючою сторінкою у
вогненному літописі Великої Вітчизняної війни. У ній зро-
блено першу спробу зібрати воєдино й увічнити на «Меморі-
альних Плитах Пам’яті» усі багатостраждальні українські
села, що зазнали варварського насильства за участь їх жи-
телів у всенародному русі опору так званому «новому поряд-
ку»38. Упорядники видання запропонували класифікацію
знищених населених пунктів, а також здійснили спробу під-
рахунку кількості сіл, що постраждали внаслідок нацист-
ських каральних акцій, навівши кілька чисельних даних
спалених сіл: 256, 300, 32039. Проте й це видання не змогло
дати вичерпні відповіді на питання винуватців злочину в
кожному окремому випадку каральних заходів, і не запро-
понувало повного списку знищених населених пунктів. По-
при монументальність та емоційне навантаження «Вінка
безсмертя», в радянській Україні не було видано ґрунтов-
ної наукової розвідки, присвяченої проблемі спалених сіл.
Натомість у Білоруській РСР у 1984 р. вийшла книга «На-
цистська політика геноциду та «випаленої землі» в Білору-
сії (1941–1944)», в якій перший розділ присвячено спаленим
поселенням40.
Повернення до проблеми спалених сіл у науковому істо-
ричному дискурсі вже в незалежній Україні здійснили дослід-
ниці Л. Легасова та М. Шевченко у 2010 р. Їхня стаття «Спалені
38 Вінок безсмертя: Книга–меморіал / Редкол.: О. Федоров (голова), В. Маняк
(кер. кол. авт.-упоряд.) та ін. – К.: Політвидав України, 1987. – С. 11, 12.
39 Там само. – С. 566.
40 Нацистская политика геноцида и «выжженой земли» в Белоруссии (1941–1944)
/ Редкол.: Лобанок В. и др. – Минск: Беларусь, 1984. – 271 с.
25
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
