села (1941–1944 рр.): український вимір трагедії»41 привернула
увагу до проблеми, що так і не знайшла свого повного й неу-
передженого вивчення у радянські часи. Авторки звернулися
до сіл, спалених унаслідок каральних акцій проти партизан.
У цьому ключі вони побіжно проаналізували політику й захо-
ди нацистських окупаційних властей, а також зазначили, що
відповідальність за каральні акції несуть не лише безпосередні
виконавці чи німецьке керівництво, яке віддавало відповідні
накази. Опосередкованими винуватцями, провокаторами від-
повідних заходів названо радянських партизан, «які не мали
особливих сентиментів до власних громадян, а тому зовсім не
цуралися атакувати німців на відпочинку в селах, прирікаю-
чи місцевих мешканців на подальші репресії з боку гітлерів-
ців»42. Важливим внеском авторок у дослідження проблеми
спалених сіл є їхня подальша евристична робота з виявлення
нових джерел. Так, інформація про знищення жителів хуто-
ра Довгополівського (колгосп ім. Тельмана) Володарського ра-
йону Київської області (нині – село Нове Життя Лобачівської
сільської ради) практично фігурує вперше. Під час трагедії ка-
ральний загін спалив у трьох хатах близько 140 жителів села43.
Про цю подію не згадано в жодному документальному виданні,
присвяченому подіям війни. У публікації наведено кількісні
показники по знищених населених пунктах, віднайдені у Цен-
тральному державному архіві громадських об’єднань.
Подальші розвідки про спалені села пов’язані з діяльніс-
тю Українського інституту національної пам’яті. Зокрема,
йдеться про висвітлення масштабної трагедії Корюківки, яка
стала місцем пам’яті трагічних сторінок воєнного лихоліття44.
41 Легасова Л., Шевченко М. Спалені села (1941–1944 рр.): український вимір тра-
гедії / Л. Легасова, М. Шевченко // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук.
статей / Відп. ред. О. Лисенко. НАН України. Інститут історії України. – К.: Ін-
ститут історії України НАН України, 2010. – Вип. 13. – С. 154–169.
42 Там само. – С. 154.
43 Там само. – С. 164–165.
44 Актуальні проблеми партизансько-підпільного руху в Україні в роки Великої
Вітчизняної війни: Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Корюківка,
14 грудня 2011 р. / Чернігівська обласна державна адміністрація, Український
інститут національної пам’яті. Упоряд.: С. Бутко, Р. Пилявець. – Чернігів: Десна
Поліграф, 2012. – 143 с.; Вєдєнєєв Д. Кров і попіл Корюківки. // Дзеркало тижня.
Україна. – 2011. – 25 лютого;
риалы. – 2011. – № 4. – С. 12–13; Мартиролог встановлених жертв Корюківської
трагедії 1943 року. Довідник / Український інститут національної пам’яті, Чер-
нігівська обласна державна адміністрація та ін.; Упоряд.: С. Бутко, О. Толкачова.
– Чернігів: Десна Поліграф, 2011. – 220 с.
26
Замість вступу (від упорядників видання)
Узагальнення джерелознавчого та історіографічного дискур-
су проблеми спалених українських сіл (1941–1944 рр.) подала
В. Яременко45.
