нологічних довідках. Відступаючи, нацисти евакуйовували
або знищували місцевих жителів, намагаючись не лишати
людського потенціалу своєму супротивнику. Також підля-
гали знищенню господарчі та житлові будинки певного насе-
леного пункту. Значну кількість таких випадків зафіксовано
у документах по Бориспільському, Броварському та Києво-
Святошинському районах83. Джерела дозволяють встанови-
ти, що при відступі та знищенні/спаленні села нацисти часто
розправлялися з цивільним населенням. Так, у с. Калинівка
Чорнобильського району німці під час відходу розстріляли 21
жителя та спалили 25 будинків84, с. Ротичах того ж району –
17 жителів та 213 дворів85. У село Княжичі Броварського райо-
79 Там само. – Спр. 14. – Арк. 3.
80 Село відродилося, але згідно з рішенням Київської обласної Ради трудящих від
5 листопада 1964 р. у зв’язку з будівництвом Київського водосховища жителів
Новосілок-на-Дніпрі переселили в с. Синяк Києво-Святошинського р-ну, с. Горби
Бориспільського р-ну та ін. населені пункти. Зараз на місці села – Київське водо-
сховище [Див.: Вінок безсмертя: Книга–меморіал / Редкол.: О. Федоров (голова), В. Маняк (кер. кол. авт.-упоряд.) та ін. – К.: Політвидав України, 1987. – С. 352, 366–369].
81 ДАКО. – Ф. Р-4758. – Оп. 2. – Спр. 14. – Арк. 34 зв.
82 Там само. – Спр. 12. – Арк.33.
83 ДАКО. – Ф. Р–4758. – Оп. 2. – Спр. 6. – 109 арк.; Спр. 8. – 57 арк.; Спр. 25. – 143 арк.
84 Там само. – Спр. 52. – Арк.18.
85 Там само. – Арк. 38 зв., 109.
36
Замість вступу (від упорядників видання)
ну нацистська кінна частина при відступі 21 вересня 1943 р.
почала палити та розстрілювати чоловіків, жінок і дітей, уна-
слідок чого загинуло 34 мешканці86. Жорстоко розправилися
німці із жителями с. Малополовецьке, що знаходилося у Ве-
ликополовецькому, зараз Фастівському районі Київської об-
ласті. Під час повторного зайняття села вони зібрали все чоло-
віче населення та розстріляли з кулеметів в урочищі Широка
Криниця (189 осіб), село запалили. Вогонь знищив 144 будин-
ки та 13 господарських будівель. Окрім того, розстріляли та
спалили дружину й двох дітей Андрущенка Пантелеймона –
учасника підпільної групи, що діяла у цій місцевості87.
Серед причин знищення села була відмова евакуювати-
ся, як це сталося в с. Верем’я Обухівського району. Німці на-
казали місцевому населенню відступати разом із ними. Піс-
ля відмови частини жителів п’ятьох чоловіків було розстрі-
ляно, а 85-річного чоловіка облили бензином та підпалили.
По тому запалили село (в огні знищено 110 житлових будин-
ків і колгоспний двір)88.
Довідка про нищення жителів с. Полковничий Хутір
(Полковниче) Ставищанського району містить детальний
опис нацистського злочину та може слугувати зразком, коли
протипартизанська каральна акція поєднувалася з відсту-
пом Вермахту в 1943 р. Вдамося до розлогого цитування до-
кументу: «…І от 31 грудня 1943 року настав самий страшний
