день для жителів с. Полковничий Хутір. Разом зі сходом сон-
ця змучене тривогами населення побачило село оточене ні-
мецькою кіннотою, поліцаями.
Гестаповці з групою поліцаїв ходили з хати в хату, ро-
били обшук, забирали все, що подобалося. Поліцаї гнали
всіх чоловіків з 15 років до школи. По списку, який був да-
ний старостою Гринюком Данилом Андрійовичем, виклика-
ли Бомка Микиту Савича, Рохманюка Тимона Григоровича,
Рохманюка Володимира Ільїча в окремий клас і розстріля-
ли. Під охороною поліції чоловіків тримали в школі.
А тим часом німці на бронемашинах поїхали в ліс. Від-
бувалася сутичка з партизанами, в якій загинуло 4 німця.
86 Там само. – Спр. 8. – Арк. 18.
87 ДАКО. – Ф. Р–4758. – Оп. 2. – Арк. 19 зв.
88 Там само. – Спр. 34. – Арк. 121.
37
Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941–1944 рр.)
Розлютовані німці почали криваву розправу з мирним на-
селенням. Для такої страшної екзекуції було зігнано все на-
селення на вигін.
Не дивлячись на мороз, сніг озвірілі кати гнали малень-
ких дітей і старих бабусь босих і роздягнених; чоловіків по-
ставили в три ряди, жінок та дітей поставили з боку і оточи-
ли всіх кулеметами, гестапівцями і поліцаями.
Людей охопив жах. Перед народом виступив німецький
кат і ламаною українською мовою сказав: «За те, що ви скри-
вали партизан, їм допомагали, ваших чоловіків всіх розстрі-
ляємо, хати спалимо, а далі побачите». Піднявся крик, плач,
зойки. І почалось щось страшне й сумне.
Першого розстріляли Назарчука Левка Климовича, 75-річ-
ного чоловіка. Одночасно гестапівці підпалювали хати. Все по-
крилося димом. Чоловіки почали тікать. Стріляли прямо в на-
товп. Жінки падали на землю. Від крику не чути було пострілів.
Поліцаї доганяли й добивали людей. Так загинув 71 чоловік.
Але розправа до кінця не доведена. Німецький розвідник приніс
звістку, що в Богатирці наша рідна, всіма любима, довгожданна
Червона Армія. І ці відлюдки, шкідливі як коти і полохливі, як
зайці, кинувши все і, підібравши поли, втекли. А люди бідні, пе-
релякані люди кинулися до трупів своїх рідних.
Отак німці закінчили своє панування, залишивши в
серцях людей ненависть навіть до слова – німець»89.
Інформацію щодо спалених сіл Чернігівської області
віднайдено у фондах Державного архіву Чернігівської об-
ласті. Йдеться про документи ЦК КП (б)У90, Чернігівського
обласного комітету КП(б)У91, Чернігівської обласної комісії з
розслідування злодіянь та обліку збитків, які заподіяні ні-
мецькими загарбниками в Чернігівській області92.
Документи засвідчують повне знищення в березні
1943 р. селища міського типу Корюківка, яке стало місцем
