недоступне відтворення і самої події злочину.
До проведення відтворення обстановки і обставин події залучається широке коло осіб: поняті, обвинувачений, потерпілий, спеціалісти різних галузей знань, технічний персонал. Керує відтворенням обстановки і обставин події слідчий: розміщує учасників і розподіляє між ними функції; створює умови, максимально наближені до тих, в яких відбувалася подія або дія, яка перевіряється; визначає черговість відтворення; зміст кожного з них; оцінює результати, отримані в ході експерименту і т. д. Присутність багатьох людей може певним чином вплинути на результати експерименту, зокрема виникнення соціально-психологічного феномена інгібіції може подавити активність людини. Необхідно також враховувати, що обвинувачений (а інколи і потерпілий) не завжди виявляє наявні в нього знання, навички і вміння, старається часом приховати можливість правильного сприйняття будь-якого явища чи відтворення будь-якої дії.
Як правило, відтворення обстановки і обставин події проводиться на місці події, що дає змогу змоделювати ситуацію з більшим ступенем вірогідності. Більше того, відтворення на місці злочину сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, кращому згадуванню обставин події злочину. Водночас у слідчій практиці трапляються випадки, коли відтворення проводять за межами місця події. Найчастіше це відбувається тоді, коли необхідно перевірити професійні знання і вміння обвинуваченого.
У змістовному плані більшість відтворень обстановки і обставин події являють собою вивчення і оцінку психофізіологічних, фізичних, психологічних можливостей людини, а саме:
а) сприйняття будь-якого об’єкта чи предмета за певних умов (відчути запах, розрізнити або побачити об’єкт, почути звуки або людську мову і т. д.);
б) здійснення тієї чи тієї дії (злом сейфа, проникнення в гараж через вирізаний отвір, виготовлення підробленої печатки і т. д.).
«…На одному із ринків Ташкента при спробі розрахуватися підробкою за куплений пучок цибулі був затриманий реалізатор фальшивих купюр, росіянин за національністю. Чоловік запанікував, зрозумів, що сильно «вляпався», спробував викинути свої сумки і втекти, але працівники міліції його затримали. На першому ж допиті з’ясувалося, що це якийсь Гурінов
—
житель Іркутська. В нього
…
виявили 211 казначейських білетів п’ятирублевого номіналу, виготовлених не виробництвом Держзнаку.
Припертий до стінки, Гурінов визнав, що фальшиві грошові знаки друкував сам, у себе вдома. А тим часом, в автоматичній камері зберігання ташкентського вокзалу співробітники відділу боротьби з фальшивомонетництвом Головного управління боротьби з економічними злочинами знайшли сумку з речами Гурінова. Крім сорочок і штанів, на дні сумки лежало триста новеньких 5-рублевих купюр. Гурінов сказав, що ні сном ні духом не знає, чия це сумка, але викликана з Іркутська його дружина впізнала сумку і речі чоловіка.
Дав свої результати і обшук на іркутській квартирі Гурінова: там знайшли поліграфічні валики, ручний прес, фарби, клей і багато чого іншого. Проведений слідчий експеримент показав, що Гурінов не міг діяти самостійно. Багаторазові експерименти друкування грошей на квартирі Гурінова закінчувалися невдачею. Отриманий в слідчому експерименті результат переконав оперативних співробітників у тому, що в цій справі замішана принаймні ще одна людина. Так вони вийшли на співучасника Гурінова
—
якогось Варфоломєєва. Зрозумівши, що слідчі сіли йому на хвіст, Варфоломєєв зумів знищити вдома підпільну лабораторію, а те, що не встиг знищити, викинув в Ангару. Зовсім випадково, але шість кліше для друкування 5-рублевих купюр були знайдені студентами, які відпочивали на березі річки.
Отже, відтворення обстановки і обставин події щодо вивчення можливості друкування фальшивих грошей однією особою в певних умовах дав змогу слідству вийти на спільника і успішно завершити цю справу».
Теоретичне вивчення і реальна практика слідчих дій переконує, що досліди з відтворення обстановки і обставин події краще проводити багаторазово. При цьому доцільно виконувати дослідні дії залежно від ступеня адаптації людини в конкретних умовах, варіюючи окремі умови дії. Багаторазове проведення одного й того ж експерименту дає змогу детальніше і глибше пізнати явище, що вивчається, впевнитися в тому, що отримані результати не є випадковими. Повторні дослідні дії повинні бути проведені стільки разів, скільки необхідно для того, щоб можна було впевнитися в закономірності отриманого результату. Як зазначалося, в процесі багаторазового проведення відтворення доцільно варіювати окремі умови дій. Так, при перевірці можливості чіткого сприйняття обличчя людини свідкам можна міняти місце спостереження, інтенсивність освітлення і т. ін. Варіативність може бути пов’язана і зі змінами психологічного стану осіб, які виступають у ролі досліджуваних.
У процесі відтворення обстановки і обставин події його учасники перебувають у складному психологічному стані, мають, як правило, значне емоційне напруження, що впливає на характер їхніх дій, поведінку і мову. Це повинно враховуватися слідчим як при підготовці, так і в процесі самого відтворення обстановки і обставин події. Річ у тім, що відтворення обстановки і обставин події є сильним засобом психологічного впливу на його учасників, оскільки його результати підозрюваному чи обвинуваченому важко заперечити.
Так, підозрюваний у вбивстві шофера-експедитора в автофургоні ГАЗ-53 на допиті заперечував свою причетність до злочину. Було проведено відтворення обстановки і обставин події, у процесі якого вдалося встановити: один ключ із вилученої при особистому обшуку підозрюваного зв’язки ключів підходить до замка стартування автофургона потерпілого, а другий
—
до замка його будинку, із якого зникли носильні речі та аудіо-
і
відеотехніка. Заперечити результати відтворення обстановки і обставин події підозрюваний не зміг, а після того як при обшуку в його квартирі знайшли речі і апаратуру вбитого, визнав свою вину і почав давати свідчення.
У відтворенні обстановки і обставин події головними є проведення дослідів і правильна оцінка отриманих результатів. Щодо події, яка проходить перевірку, отримані результати можуть бути:
а) позитивними (ця подія могла відбуватися);
б) негативними (ця подія могла не відбуватися).
Результати відтворення обстановки і обставин події інтерпретуються як наявність об’єктивних можливостей здійснення певної події (дії) і як суб’єктивна можливість виконання певної дії цією особою.
Позитивний результат відтворення обстановки і обставин події дає змогу слідчому зробити вірогідний висновок про те, чи відбулася ця подія насправді. Чому тільки вірогідний висновок, а не однозначний? Тому що можливість розрізняти риси зовнішнього вигляду людини, можливість чути крики або характерні звуки, можливість виконувати будь-які дії (наприклад, самостійно зібрати тротилову шашку), сама собою не є ще доказом того, що ця особа дійсно розрізняла, чула, зробила щось. Не доводить цього і суб’єктивна можливість особи, яку випробовують. Такий висновок буде правомірним у тому разі, коли він заснований на сукупності наявних доказів, а не на оцінці результатів одного експерименту.
Спеціалісти вважають, що ще складнішою є оцінка отриманих результатів відтворення обстановки і обставин події. Для дослідів, які перевіряють об’єктивну можливість існування певної події (дії), негативний результат дає можливість найчастіше робити достовірний категоричний висновок про те, що можлива подія (дія) не могла статися. Для отримання абсолютної впевненості в такому висновку досліди проводяться багаторазово і зі змінами виконавців цієї дії (необхідно враховувати, що психологічні особливості окремих індивідуумів можуть значно відрізнятися від посередніх людських можливостей). Що стосується негативних результатів досліджень, які перевіряють суб’єктивні можливості
Вы читаете ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
