певної особи, то вони повинні оцінюватися, виходячи із зайнятої цією особою позиції. Зокрема, якщо людина не бажає показувати свої навички і вміння, виконувати ті чи інші дії, то експеримент втрачає сенс. А якщо в особи, яку випробовують, є бажання досягти позитивного результату у відтворенні обстановки і обставин події, то її нездатність виконати певні дії, які їй нібито вдавалися раніше, може мати кілька причин:
•
її твердження про те, що вона вчинила цю подію (дію) в минулому, не відповідає дійсності;
•
навички і вміння, які були в минулому, з часом утрачені, а психофізичні параметри втратили свою чутливість і гостроту;
неповторність психічних явищ — пізнавальних, емоційних, вольових процесів, станів людини. Відомо, що в момент пригоди стан афекту, який виникає, може викликати в індивідуума приплив незвичайної сили, різко актуалізувати його здібності і чинити те, чого він повторити не зможе. Крім того, необхідно мати на увазі, що дії людей в значній мірою визначаються їхніми мотиваційними спонуканнями, які є різними в момент вчинення події і в процесі відтворення обстановки і обставин події.
Отже, оцінюючи результати відтворення обстановки і обставин події, які мають на меті перевірити суб’єктивні можливості виконання певних дій цією особою, необхідно врахувати вплив описаних вище факторів.
§ 5.
Психологія перевірки свідчень на місці
Слідча дія
перевірка свідчень на місці
проводиться для встановлення відповідності або невідповідності свідчень допитаних осіб (підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка) обстановці місця здійснення події.
Основні завдання, які вирішує слідчий при перевірці свідчень на місці, такі:
1)
з’ясувати обізнаність чи необізнаність допитаної особи про досліджувану подію, що дає змогу визнати (або не визнати) її очевидцем або учасником цієї події;
2)
перевірити вже наявні свідчення;
3)
отримати додаткову інформацію стосовно тієї, яка вже була отримана в ході допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка;
4)
викрити особу, яка дає неправдиві свідчення.
За своїм змістом перевірка свідчень на місці включає елементи огляду місця події, допиту, впізнання, слідчого експерименту, у зв’язку з чим поєднує в собі психологічні особливості цих слідчих дій. Загальні та відмінні риси перевірки свідчень на місці та вказаних слідчих дій наведені в табл. 4.
Під час підготовки до перевірки свідчень на місці необхідно враховувати ряд моментів, які мають психологічний аспект. По-перше, необхідно визначити ті обставини, які підлягають перевірці. По-друге, правильно вибрати час відтворення свідчень (якщо обвинувачений дає правдиві свідчення, то через затримку з виїздом на місце події він може змінити свою позицію). По-третє, вивчити психологічні особливості особи, чиї свідчення перевіряються (важливість цього стану полягає в тому, що хороші знання психіки цієї людини допоможуть встановити і підтримувати потрібний психологічний контакт, уникнути конфліктних ситуацій). По-четверте, підготувати запитання, які підлягають з’ясуванню.
У психологічному плані перевірка свідчень на місці споріднена з психічним процесом упізнання. На місці події, перебуваючи серед предметів, про які під час допиту людина говорила по пам’яті, вона в змозі згадати такі факти і деталі, які в кабінеті слідчого забула. І сам слідчий у ході відтворення свідчень на місці може отримати більше інформації, бо він не тільки слухає (як при допиті), а й бачить конкретні образи предметів і документів, порівнює і зіставляє. Це дає можливість йому глибше сприймати й осмислювати подію, що вивчається.
Після прибуття на місце підозрюваний, обвинувачений, потерпілий або свідок вільно викладає відповідні обставини, які пов’язані з подією, що вивчається. Як правило, слідчий намагається встановити шлях проходження до місця злочину, місцезнаходження предметів, які мають значення для слідства, невідомих слідству осіб, обставини, які сприяли скоєнню злочину, та ін.
Проводилося слідство у справі про зґвалтування та вбивство чотирирічної Х. Як підозрюваний фігурував С. У результаті продуманої організації слідства, висунення і перевірки обґрунтованих версій і психологічно грамотно проведених допитів С. визнав себе винним у посяганні на зґвалтування та вбивстві Х.
При виїзді на місце пригоди С. відтворив свої дії стосовно Х. аж до запихання трупа у мішок. При перевірці свідчень він відтворив такі деталі й обставини, які при початковому огляді місця події були перекручені і неправильно відображені в протоколі огляду. Разом з іншими доказами суд визнав С. винним у скоєнні злочину.
У процесі перевірки свідчень на місці пригоди слідчий може зіткнутися з рядом труднощів психологічного характеру. Перш за все можливі неправдиве впізнання і добросовісна омана від потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого чи свідка. У вкрай напруженому психічному стані особа, яку перевіряють, може відчувати ілюзію повторного бачення тих обставин, які в дійсності сприймаються нею вперше. Часом відбувається невпізнання об’єктів і предметів із чітко вираженими впізнавальними ознаками. Все це повинно враховуватися слідчим, викликаючи в одних випадках сумнів у правдивості свідчень цієї особи, а в інших — зміну умов перевірки свідчень на місці події чи викриття в брехні і т. д.
Сильний психологічний вплив на підозрюваного, обвинуваченого мають його пояснення з «запобіганням»: до приходу на місце пригоди особа, яку допитують, має розповісти слідчому, як вона виглядала, де відбувалася подія, яка цікавить слідство, яка обстановка місцевості чи приміщення і т. д. Свідчення на місці пригоди з «упередженим» перешкоджає відмові підозрюваного, обвинуваченого від правдивих показань.
Психологічне значення при перевірці свідчень на місці має і організація фотографування, відеозапису, які відображають дії підозрюваного, обвинуваченого на шляху проходження, при пошуку і свідченнях об’єктів і предметів, виконанні ним окремих операцій і т. д.
Успішне відтворення свідчень на місці події вимагає від слідчого високих організаторських здібностей, спостережливості, твердих навичок і вмінь щодо психологічного аналізу обстановки, фактів і ситуацій.
Вы читаете ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
