Ти раніше чемнішим був, образилась нібито розбуркана нагло Марсалія.
Ти теж. Виходь з машини.
Ще чого! обурилася цілителька.
Іди попісяй! Розімни старі кості, приведи себе в порядок он опухла, як стара алкоголічка
А ти сам?! Подивись на себе І взагалі, ще раз образиш
Перестань влаштовувати сімейні сцени! Ніхто тебе не ображає! Просто за кілька кілометрів Виноградне, де запланована ще одна зустріч, а ти
Та пішов ти зі своєю зустріччю! От іди й зустрічайся! Разом зі своїм Босом! Бос! Ще один лишай стригучий! От скличу прес-конференцію і розкажу журналюгам, з чого купони стриже відомий політик- популіст, голова партії Благодать, він же кримінальний авторитет і відьмацький сутенер Босяра!..
Зашпили пасть і не наривайся!
Ой, злякав! Де мінералка? Хочу вмитись
І Марсалія вийшла, люто хряснувши дверцятами, у якусь лісосмугу. Охоронці за нею. Але вона плювала на цих шмаркачів, як і на придуркаНовоявленого. Дурень дурнем, а як він її
Калерія Едуардівна не окрема сторінка, а окрема стаття, іто в кримінальному кодексі Марсалії Хоча починав цю сторінку кримінальну таки Бос, а завершив Учитель, її фатум!Раніше вона думала, що та
Ах, милочка! Ах, душечка! Не знаю, как тут но в Европе, в приличном обществе особенно при дворах эти так называемые экстрасенсы, колдуньи-ведуньи даже не моветон не признак дурного вкуса, а, извените, ди-и-икость средневековье Я, конечно, не настаиваю, но уроки хорошего тона не помешали бы нашим руководящим дамам. Да, конечно, семинары. Курсы как-то уж очень по-советски звучит! Ну-у-у, о чем речь, конечно, я буду рада, коль мои услугина благо отечества Как любит повторять ее высочество королева-мать А любимое изречение принцессы Монако О, императрица Японии это чудное божество в образе такой простой земной женщины А вы знакомы с королевой Испании? Не-е-т? Она любит носить черное с красным и только от отечественных кутюрье. Да! Вот такой демонстративный патриотизм первой леди Испании! Ах, милочка, как бы нам съездить как-то на недельке в Париж Конечно, одни-им Ах, милочка, вам надо почаще выезжать в свет!
І
А вона, Марсалія, чіпляє локшину на вуха убогих провінціалів та стає до вітру у лісосмугах на очах у покидьків!
Але вони ще пожаліють, що поміняли провидицю на пліткарку. І першою пожаліє перша леді, якій недовго, ой недовго ще бути першою! Так принаймні карта лягає, кінець віщуючи і президентові, і його кланові. До осені. Не до добра і сни віщі, якісь вогненніМарсалії сняться. Буде боротьба страшна, але до крові не дійде. Жінка зупинить. Часом Марсалії здавалося, ніби тою обраною Богом і народом, жінкою буде вона І тоді ставало радісно й моторошно.
Марсалія задихнулася Останнім часом з нервів у неї починалися приступи ядухи. Хоч вона не певна, що Родька замість димедролу не посадив її на важкий наркотик, щоб тримати в руках. Хто-хто, а він-бо знає, як легко маніпулювати хворою людиною! Часом їй здається, що їх з Босярою аж підмиває отак легенько скалічити її, паралізувати, обезножити і вивозити на сцену на одному з тих закордонних гуманітарних інвалідських візочків, якими так спритно підторговує Центр нетрадиційної медицини та езотерапії благодійника всіх знедолених Фіми Босальського
Ядуха стискала трахею залізним пальцями. Треба розслабитись І попустить. Поки що попускає, але вона мусить, нарешті, вирватись і піти до якогось нормального традиційного світила
Плюнути на всіх і вся і зайнятися власним здоровям. Це важко. Це неймовірно важко плюнути! Але мусиш бодай від безнадії всім помститися Тим більше, що життя не вистачить на помсту. Але Калерку-сучку вона б роздерла на клапті і розкидала по президентській дачі, щоб шматки цього старого кожуха висіли на кожнім кущі! Ні, мало! По всіх лісосмугах і на деревах уздовж трас
У степу, як на розпеченій сковорідці. Не ховає від злого сонця ріденька колюча лісосмуга, вся всуціль із молоденької акації і ще якихось кущиків і деревець.
Марсалія, ступивши кілька кроків у насадження, заходить за кущ, обсипаний білими бубками, демонстративно присідає, охоронцівідвертаються і відступають на кілька кроків до машини. Родіон терпляче чекає. Вона ж сидить навпочіпки доти, аж доки по задеревянілих ногах не зачинають бігати мурашки. Так вона вся деревяніла від ненависті, коли бачила Калєрію-кавалєрію! Це ж треба придумати собі якесь неіснуюче ніде звання якоїсь
І це менш, як через рік після того, як Учитель їй сказав:
Комітет порятунку Вітчизни надіється на тебе, Марсаліє, не підведи! Бог бачить, що вона старалася З шкури лізла, годила-служила, розуміючи, що роль компаньйонки царственої особи найвища посада і найзірковіша роль, яку може подарувати їй доля. І не вгодила Лиш невідомо кому Леді, рятівникам Вітчизни чи Босу, який після провалу при дворі і прикував її до сцени Будинку культури на найдальшій околиці Києва, і вона три (!), три-и-и ро-оки день у день мусила за
Отаке вони з нею, великою Марсалією, зробили, ці покидьки! Принизили, знищили, а тепер, щоб хвоста не підіймала, вже й за дитину взялися! Жах Треба тікати Але куди?! Світ тісний, а відьомський ще тісніший Ні, спочатку треба серйозно і дуже детально обдумати план своїх подальших дій: як їй викрутитись із цього капкана, не позбувшись голови? Хоча до біса цю дурну голову! Цей дірявий баняк, що завів її в такі