чоловiк пас коровуi розмiрковував над тимяк гарно почуватися пастухом коровивсе-таки бодай якасьрiвновага i справедливiстьу природi iснуєякщо жiнка лиха i на вроду негожато корова спокiйна i лагiднанi неправдаподумавши трохиостаточно вирiшив чоловiкрiвновага є а справедливостi немаi копнув корову в живiтхай би й корова була норовистоюi биласятодi вона могла бпрохромити рогом його сварливу жiнкуi та померла ба вiн одружився бна тихiй i файнiйот худобинавсе життя зiпсувалащоб ти цвяхiв наїласяа спочатку жусе так гарно було
ВІРШІ ПРО ЗАЙЦІВ
зустрiчаються два зайцiодин з вовкомдругий iз шкiльним товаришемi обом нема про що говоритинадто вони рiзнiпригадали усе своє минуле життята й попрощалисяодин з товаришема другий назавжди- Знаєш, усi зайцi рiзнi,-дiлився дiд Мазай враженнями.