нір! Це буде чиста насолода — порішити оцього сицилійця-відступника.
— Чи знаєш ти, про що я хочу тебе просити? — спитав Солоццо.
Лука заперечно похитав головою.
— Є справжній бізнес, — сказав Солоццо, — такий, що дасть мільйони всім, хто його очолюватиме. З першої партії я можу тобі гарантувати п'ятдесят тисяч доларів. Йдеться про наркотики. Це перспективна справа.
— А чому ти звертаєшся до мене? Хочеш, щоб я переговорив з доном?
Солоццо скривився.
— Я вже розмовляв з доном. Він не хоче вплутуватися. Ну що ж, обійдусь і без нього. Але мені потрібна сильна людина, щоб узялася за фізичне забезпечення операції. Я розумію, що ти не дуже задоволений своєю «родиною» і міг би перейти до мене.
— Якщо пропозиція буде варта того, — кивнув недбало Лука.
Солоццо уважно стежив за ним і, здається, на щось наважився.
— Подумай над моїми словами кілька днів, і тоді ми ще раз поговоримо, — закінчив він і простяг руку, але Лука вдав, що не помітив її, й заходився виймати сигарету. У руці Бруно Татталья, як у фокусника, звідкись з'явилася запальничка, він підніс її Луці Бразі. А потім зробив щось дивне. Випустив запальничку на прилавок і міцно вчепився в праву руку Луки.
Лука зреагував умить, його тіло сковзнуло зі стільця, він шарпнув руку до себе. Але Солоццо вже вчепився в п'ясть другої руки. І все ж таки Лука був сильніший за них обох і звільнився б, але з темряви за ним вийшов ще один чоловік і накинув йому на шию тонкий шовковий шнурок. Зашморг затягся, перепиняючи віддих. Лице Луки побагровіло, руки знесиліли. Татталья з Солоццо тепер тримали його без натуги, вони стояли з якоюсь дитячою цікавістю на обличчях, поки чоловік ззаду Луки дужче й дужче стягувався зашморг. Раптом підлога під ногами стала мокрою й слизькою. Мозок Луки втратив контроль над м'язами, з його тіла виходило лайно і сеча. Він вже не мав сили, його ноги підігнулись, тіло обвисло. Солоццо і Татталья випустили його руки, і лише третій чоловік стояв коло жертви, пригинаючись у колінах, щоб не віддалитися від падаючого тіла Луки, і затягував зашморг до того туго, що той аж врізався в м'язи на шиї і зник. Очі Луки вилазили з лоба, ніби у надмірному здивуванні, і лише ця здивованість була єдиним людським, що залишилося від нього. Лука вже був мертвий.
Дуже важливо, щоб його не знайшли, особливо зараз, — сказав Солоццо, повернувся на підборах і зник у темряві.
Розділ 8
Наступного дня після замаху на дона Корлеоне у «родині» роботи було по зав'язку. Майкл залишався біля телефону, допомагаючи Сонні. Том Хейген підшукував підходящого для обох сторін посередника, щоб домовитися про зустріч із Солоццо. Турок раптом став дуже обережний. Можливо, він знав, що найздібніші люди «родини» під началом Клеменци й Тессіо нишпорили по місту, намагаючись напасти на його слід. Солоццо і всі члени «родини» Татталья десь переховувалися. Сонні передбачив, що ворог мусив удатися до цієї елементарної обережності.
Клеменці доручено Полі Гатто. Тессіо отримав завдання з'ясувати, що сталося з Лукою Бразі. Лука не приходив до себе додому з вечора напередодні замаху. Це погана ознака. Але Сонні не припускав, щоб Бразі виявився зрадником або попався у пастку.
Матуся Корлеоне зосталася в місті у друзів «родини» поблизу лікарні. Зять Карло Ріцці запропонував свої послуги, але йому наказали пильнувати справу, яку доручив йому дон Корлеоне — незаконний тоталізатор на прибутковій території в італійській частині Манхеттена. Конні залишилася з матір'ю в місті, щоб навідувати батька в лікарні.
Фредді ще не оклигав від снодійного і лежав у своїй кімнаті в батьківському домі. Сонні й Майкл навідалися до нього і були вражені блідістю й видимою хворобливістю.
— Господи, — сказав Сонні Майклові, вийшовши від Фредді, — у нього такий вигляд, ніби його продірявили ще гірше, ніж старого.
Майкл знизав плечима. Йому траплялось бачити солдатів після бою в такому стані. Але він ніколи не сподівався, що таке станеться з його братом Фредді. Середній брат у дитинстві був фізично найміцнішим з них усіх. Він був також найслухнянішим сином. Проте всі знали: дон давно відкинув думку, що середній син займе помітне місце в «родинному ділі». Він був не досить кмітливий і до того ж не досить жорстокий. Надто легко поступався й не мав потрібної сили волі.
Надвечір Майкл прийняв дзвінок від Джоні Фонтане з Голлівуду. Трубку взяв Сонні.
— Ні, Джоні, не варт тобі приїздити, щоб провідати старого. Він дуже слабий, твій візит наробить тобі поганої слави, а старому, я знаю, це не сподобається. Почекай, поки йому покращає, ми перевеземо його додому, тоді й навідаєшся до нас. Гаразд, я перекажу йому твої побажання. — Повісивши трубку, Сонні зауважив Майклові:— Старий зрадіє, що Джоні хотів прилетіти з Каліфорнії навідати його.
Згодом один з Клеменциних хлопців покликав Майкла до телефону на кухні. Дзвонила Кей.
— Як здоров'я твого батька? — запитала вона. У її голосі відчувалася напруженість. Майкл розумів, що Кей не хочеться вірити газетним повідомленням про випадок з доном Корлеоне, у яких його називали гангстером.
— Все буде гаразд, — сказав він.
— Чи можна мені разом з тобою провідати його з лікарні? — запитала Кей.
Майкл засміявся. Він колись розповів їй, наскільки важливі такі візити для того, хто прагне сподобатись старим , італійцям.
— Це особливий випадок, — відповів він. — Якщо кореспонденти дізнаються, як тебе звуть, то ти попадеш на третю сторінку «Дейлі ньюс». Дівчина з старої американської сім'ї — янкі — зв'язалася з сином великого боса мафії. Як це сподобається рідним?
— Мої рідні ніколи не читають «Дейлі ньюс», — холодно відповіла Кей.
Знову запала напружена пауза, потім Кей запитала:
— У тебе все гаразд, правда ж, Майку, тобі ніщо не загрожує?
— Усі кажуть, що я цяця-хлопчик у сім'ї Корлеоне, — відповів Майкл сміючись. — Я нікому не страшний. Отож ніхто не схоче завдати собі клопоту зі мною. Ні, Кей, усе лихе вже позаду. Це просто якийсь нещасливий випадок. Я тобі все поясню, коли ми зустрінемося.
— А коли ми зустрінемося?
Майкл подумав хвильку.
— А що як сьогодні ввечері? Повечеряємо у тебе в готелі, а потім я навідаюся в лікарню до мого старого. Мені вже набридло сидіти вдома й відповідати на телефонні дзвінки. Гаразд? Але нікому ні слова. Я не хочу, щоб фотокореспонденти наклацали знімків з нас обох. Тут не до жартів, Кей, така історія було б страшенно неприємна, надто твоїй рідні.
— Гаразд, — відповіла Кей. — Я чекатиму. А може, сходити купити щось на Різдво для тебе?
— Ні, — відповів Майкл, — просто будь готова.
Кей засміялася трохи збуджено.
— Буду. Адже я завжди готова, хіба не правда?
— Так, правда, — відказав він, — через те ти моя найкраща дівчина.
— Я люблю тебе, — проворкотіла Кей. — Ти можеш мені сказати так?
Майкл зиркнув на чотирьох громил, що сиділи на кухні.
— Ні, — відповів він. — До вечора, гаразд?
— Гаразд.
Він поклав трубку.
Нарешті з'явився після сьогоднішньої роботи Клеменца і сновигав по кухні, готуючи велику каструлю томатного соусу. Майкл кивнув йому й подався в наріжну кімнату, де Хейген і Сонні нетерпляче чекали на нього.
— Чи Клеменца вже тут? — спитав Сонні.
Майкл усміхнувся.
— Варить спагетті, наче для цілої армії.
Сонні нетерпляче перебив:
— Скажи йому, хай не валяє дурня, а йде сюди. У мене є для нього важливіші справи. І Тессіо також
— Чи знаєш ти, про що я хочу тебе просити? — спитав Солоццо.
Лука заперечно похитав головою.
— Є справжній бізнес, — сказав Солоццо, — такий, що дасть мільйони всім, хто його очолюватиме. З першої партії я можу тобі гарантувати п'ятдесят тисяч доларів. Йдеться про наркотики. Це перспективна справа.
— А чому ти звертаєшся до мене? Хочеш, щоб я переговорив з доном?
Солоццо скривився.
— Я вже розмовляв з доном. Він не хоче вплутуватися. Ну що ж, обійдусь і без нього. Але мені потрібна сильна людина, щоб узялася за фізичне забезпечення операції. Я розумію, що ти не дуже задоволений своєю «родиною» і міг би перейти до мене.
— Якщо пропозиція буде варта того, — кивнув недбало Лука.
Солоццо уважно стежив за ним і, здається, на щось наважився.
— Подумай над моїми словами кілька днів, і тоді ми ще раз поговоримо, — закінчив він і простяг руку, але Лука вдав, що не помітив її, й заходився виймати сигарету. У руці Бруно Татталья, як у фокусника, звідкись з'явилася запальничка, він підніс її Луці Бразі. А потім зробив щось дивне. Випустив запальничку на прилавок і міцно вчепився в праву руку Луки.
Лука зреагував умить, його тіло сковзнуло зі стільця, він шарпнув руку до себе. Але Солоццо вже вчепився в п'ясть другої руки. І все ж таки Лука був сильніший за них обох і звільнився б, але з темряви за ним вийшов ще один чоловік і накинув йому на шию тонкий шовковий шнурок. Зашморг затягся, перепиняючи віддих. Лице Луки побагровіло, руки знесиліли. Татталья з Солоццо тепер тримали його без натуги, вони стояли з якоюсь дитячою цікавістю на обличчях, поки чоловік ззаду Луки дужче й дужче стягувався зашморг. Раптом підлога під ногами стала мокрою й слизькою. Мозок Луки втратив контроль над м'язами, з його тіла виходило лайно і сеча. Він вже не мав сили, його ноги підігнулись, тіло обвисло. Солоццо і Татталья випустили його руки, і лише третій чоловік стояв коло жертви, пригинаючись у колінах, щоб не віддалитися від падаючого тіла Луки, і затягував зашморг до того туго, що той аж врізався в м'язи на шиї і зник. Очі Луки вилазили з лоба, ніби у надмірному здивуванні, і лише ця здивованість була єдиним людським, що залишилося від нього. Лука вже був мертвий.
Дуже важливо, щоб його не знайшли, особливо зараз, — сказав Солоццо, повернувся на підборах і зник у темряві.
Розділ 8
Наступного дня після замаху на дона Корлеоне у «родині» роботи було по зав'язку. Майкл залишався біля телефону, допомагаючи Сонні. Том Хейген підшукував підходящого для обох сторін посередника, щоб домовитися про зустріч із Солоццо. Турок раптом став дуже обережний. Можливо, він знав, що найздібніші люди «родини» під началом Клеменци й Тессіо нишпорили по місту, намагаючись напасти на його слід. Солоццо і всі члени «родини» Татталья десь переховувалися. Сонні передбачив, що ворог мусив удатися до цієї елементарної обережності.
Клеменці доручено Полі Гатто. Тессіо отримав завдання з'ясувати, що сталося з Лукою Бразі. Лука не приходив до себе додому з вечора напередодні замаху. Це погана ознака. Але Сонні не припускав, щоб Бразі виявився зрадником або попався у пастку.
Матуся Корлеоне зосталася в місті у друзів «родини» поблизу лікарні. Зять Карло Ріцці запропонував свої послуги, але йому наказали пильнувати справу, яку доручив йому дон Корлеоне — незаконний тоталізатор на прибутковій території в італійській частині Манхеттена. Конні залишилася з матір'ю в місті, щоб навідувати батька в лікарні.
Фредді ще не оклигав від снодійного і лежав у своїй кімнаті в батьківському домі. Сонні й Майкл навідалися до нього і були вражені блідістю й видимою хворобливістю.
— Господи, — сказав Сонні Майклові, вийшовши від Фредді, — у нього такий вигляд, ніби його продірявили ще гірше, ніж старого.
Майкл знизав плечима. Йому траплялось бачити солдатів після бою в такому стані. Але він ніколи не сподівався, що таке станеться з його братом Фредді. Середній брат у дитинстві був фізично найміцнішим з них усіх. Він був також найслухнянішим сином. Проте всі знали: дон давно відкинув думку, що середній син займе помітне місце в «родинному ділі». Він був не досить кмітливий і до того ж не досить жорстокий. Надто легко поступався й не мав потрібної сили волі.
Надвечір Майкл прийняв дзвінок від Джоні Фонтане з Голлівуду. Трубку взяв Сонні.
— Ні, Джоні, не варт тобі приїздити, щоб провідати старого. Він дуже слабий, твій візит наробить тобі поганої слави, а старому, я знаю, це не сподобається. Почекай, поки йому покращає, ми перевеземо його додому, тоді й навідаєшся до нас. Гаразд, я перекажу йому твої побажання. — Повісивши трубку, Сонні зауважив Майклові:— Старий зрадіє, що Джоні хотів прилетіти з Каліфорнії навідати його.
Згодом один з Клеменциних хлопців покликав Майкла до телефону на кухні. Дзвонила Кей.
— Як здоров'я твого батька? — запитала вона. У її голосі відчувалася напруженість. Майкл розумів, що Кей не хочеться вірити газетним повідомленням про випадок з доном Корлеоне, у яких його називали гангстером.
— Все буде гаразд, — сказав він.
— Чи можна мені разом з тобою провідати його з лікарні? — запитала Кей.
Майкл засміявся. Він колись розповів їй, наскільки важливі такі візити для того, хто прагне сподобатись старим , італійцям.
— Це особливий випадок, — відповів він. — Якщо кореспонденти дізнаються, як тебе звуть, то ти попадеш на третю сторінку «Дейлі ньюс». Дівчина з старої американської сім'ї — янкі — зв'язалася з сином великого боса мафії. Як це сподобається рідним?
— Мої рідні ніколи не читають «Дейлі ньюс», — холодно відповіла Кей.
Знову запала напружена пауза, потім Кей запитала:
— У тебе все гаразд, правда ж, Майку, тобі ніщо не загрожує?
— Усі кажуть, що я цяця-хлопчик у сім'ї Корлеоне, — відповів Майкл сміючись. — Я нікому не страшний. Отож ніхто не схоче завдати собі клопоту зі мною. Ні, Кей, усе лихе вже позаду. Це просто якийсь нещасливий випадок. Я тобі все поясню, коли ми зустрінемося.
— А коли ми зустрінемося?
Майкл подумав хвильку.
— А що як сьогодні ввечері? Повечеряємо у тебе в готелі, а потім я навідаюся в лікарню до мого старого. Мені вже набридло сидіти вдома й відповідати на телефонні дзвінки. Гаразд? Але нікому ні слова. Я не хочу, щоб фотокореспонденти наклацали знімків з нас обох. Тут не до жартів, Кей, така історія було б страшенно неприємна, надто твоїй рідні.
— Гаразд, — відповіла Кей. — Я чекатиму. А може, сходити купити щось на Різдво для тебе?
— Ні, — відповів Майкл, — просто будь готова.
Кей засміялася трохи збуджено.
— Буду. Адже я завжди готова, хіба не правда?
— Так, правда, — відказав він, — через те ти моя найкраща дівчина.
— Я люблю тебе, — проворкотіла Кей. — Ти можеш мені сказати так?
Майкл зиркнув на чотирьох громил, що сиділи на кухні.
— Ні, — відповів він. — До вечора, гаразд?
— Гаразд.
Він поклав трубку.
Нарешті з'явився після сьогоднішньої роботи Клеменца і сновигав по кухні, готуючи велику каструлю томатного соусу. Майкл кивнув йому й подався в наріжну кімнату, де Хейген і Сонні нетерпляче чекали на нього.
— Чи Клеменца вже тут? — спитав Сонні.
Майкл усміхнувся.
— Варить спагетті, наче для цілої армії.
Сонні нетерпляче перебив:
— Скажи йому, хай не валяє дурня, а йде сюди. У мене є для нього важливіші справи. І Тессіо також
Вы читаете Хрещений Батько
