сказав Люсі:
— Я заскочу пізніше, а зараз мені треба перемовитись з доктором Келлнером.
Проте Джоні Фонтане вже спрямовував на нього свій шарм:
— Слухайте, друже, нам і самим вже треба йти, розважте трохи Люсі, не кидайте її напризволяще, докторе.
Джуліс помітив дивну хрипкуватість у голосі Джоні Фонтане і пригадав, що той ніде не співав уже більше року і ще що Джоні отримав академічну премію за акторську майстерність. Чи може бути таке, щоб у людини аж так пізно змінився голос, а газети і всі довкола таємниче мовчали про це? Джуліс полюбляв пікантні плітки, він дослухався до голосу Джоні Фонтане, намагаючись встановити діагноз його недуги. Це могла бути перевтома, надмірність в алкоголі й палінні, або, навіть, у жінках. У голосі вчувалось якесь неприємне одерев'яніння, його б уже ніхто не назвав милозвучним.
— Ваш голос звучить так, ніби ви застудились, — звернувся Джуліс до Джоні Фонтане.
— Просто перевтома, — ввічливо відповів Фонтане. — Вчора ввечері я спробував заспівати. Знаєте, схоже, я ніяк не можу змиритися з тим, що мій голос змінився, постарів. — Він усміхнувся до Джуліса, мовляв, що вже тут поробиш, чорти б його взяли.
— А ви не пробували проконсультуватись у лікаря? — ніби між іншим запитав Джуліс. — Можливо, це щось поправне.
Тепер Фонтане вже не був такий лагідний, як спочатку. Він зміряв Джуліса холодним поглядом.
— Це найперша річ, яку я зробив майже два роки тому. Консультувався у кращих спеціалістів. У мого особистого лікаря, який, здається, є найкращим фахівцем на всю Каліфорнію. Вони порадили мені добряче відпочити. Нічого смертельного, просто старію. А з віком у людини голос міняється.
З цими словами Фонтане цілком зігнорував лікаря, зосередивши всю свою увагу на Люсі, яку зачаровував, як уже звик був зачаровувати всіх жінок. Джуліс і надалі дослухався до його голосу. Напевне ж, на його голосових зв'язках мають бути нарости. Але чому ж тоді оті задрипані спеціалісти не помітили їх? А може, вони злоякісні чи такі, що не піддаються оперуванню? Але ж в такому разі є інші засоби.
— А коли спеціаліст обстежував вас востаннє? — перебив Джуліс чарівливого Фонтане.
Джоні вочевидь був роздратований, але заради Люсі намагався відповідати ввічливо.
— Десь півтора року тому, — відказав він.
— А ваш особистий лікар обстежує вас час від часу?
— Атож, обстежує, — відповів роздратовано Джоні Фонтане. — Прискає кодеїном і обстежує. Він сказав мені, що мій голос з літами сідає, через усе випите, викурене тощо. Тільки й того. Чи, може, ви розумієтеся краще за нього?
— А як його на прізвище? — запитав Джуліс.
Фонтане вимовив з ледь відчутною хвальковитою ноткою в голосі:
— Таккер, доктор Джеймс Таккер. Якої ви думки про нього?
Прізвище було знайоме, пов'язане з відомою кінозіркою, артисткою, а також з дорогим сільським курортним закладом.
— Він одягається за останньою модою, — глузливо відказав Джуліс.
Тепер уже Фонтане занесло.
— Ви гадаєте, що ви ліпший за нього спеціаліст?
Джуліс засміявся.
— А хто кращий співак, ви чи Кармен Ломбардо? — запитав він і здивувався, побачивши, як Ніно Валенті зайшовся реготом, він аж гепав головою об спинку крісла. Жарт не був аж такий смішний. Та коли на хвилях його жереб'ячого реготу до Джуліса дістався запах віскі, лікар вбагнув, що навіть о цій ранній порі містер Валенті, чи як там у біса його звати, вже був під мухою.
Фонтане посміхнувся до свого друга.
— Слухай, ти ж повинен сміятися не з його, а з моїх жартів.
Тим часом Люсі випростала руку і притягнула Джуліса до краю свого ліжка
— Це він лише виглядає як босяк, а насправді він чудовий хірург, — пояснила Люсі. — І якщо він каже, що він кращий за доктора Таккера, значить, так і є. Ти, Джоні, і слухай, що я тобі кажу.
Увійшла медсестра і попросила їх звільнити приміщення, бо лікареві треба було доглянути хвору. Джуліс з цікавістю по стежив, як Люсі відверталася, коли прощалась із Джоні Фонтане і Ніно Валенті, підставляючи їм щоку під поцілунок, проте, здається, вони були готові до цього. Вона дозволила Джулісу поцілувати себе в уста і прошепотіла: «Приходь сьогодні після обіду, добре?» Він кивнув на знак згоди.
Уже в коридорі Валенті запитав у нього:
— З приводу чого була операція? Щось серйозне?
Джуліс заперечно схитнув головою.
— Просто незначний жіночий ремонт. Звичайнісінька річ, повірте мені. Мене це обходить ще більше, ніж вас, бо я сподіваюсь одружитися на ній.
Ніно і Джоні оцінююче зважили його поглядом, отож Джуліс запитав:
— А звідки ви довідалися, що вона в лікарні?
— Нам подзвонив Фредді і попросив відвідати її, — відповів Фонтане. — Ми виросли разом. Люсі була дружкою на весіллі у сестри Фредді Корлеоне.
— А-а, — озвався Джуліс. Він не став розкривати їм, що знає історію Люсі, можливо, не став через те, що всі вони ретельно оберігали Люсі і її роман із Сонні. Йдучи коридором, Джуліс сказав Фонтане:
— Я тут практикуючий лікар, чому б вам не дозволити мені подивитися ваше горло?
Фонтане заперечно схитнув головою:
— Я поспішаю.
Ніно Валенті докинув:
— Ця горлянка коштує мільйон доларів, він не може дозволити собі, щоб усякі там дешеві лікарі заглядали в неї. — Джуліс бачив, що Валенті дружньо посміхається йому, стаючи в цій справі на його бік.
Джуліс озвався підбадьорливо:
— А я не дешевий. Я був найталановитішим молодим хірургом на східному узбережжі, аж поки мене спіймали на абортах.
Як він і сподівався, ця заява змусила їх поставитися до нього серйозно. Визнавши злочин, він вселив віру в свої зазіхання на велику компетентність. Першим обізвався Валенті:
Якщо Джоні не знайде для вас застосування, то у мене є дівчина, я б хотів, щоб ви її обстежили, щоправда, не в горлянці.
Фонтане запитав, нервуючи:
— Скільки часу це забере?
— Десять хвилин, — відказав Джуліс. Це була брехня, але Джуліс вірив у брехню. Правда не уживається з медициною, хіба що у критичних випадках, і то не завжди.
— О'кей, — погодився Фонтане. Від хвилювання його голос захрипнув і сів ще більше.
Джуліс тут же, в лікарні, прикликав медсестру і домовився про консультаційний кабінет. В ньому не було всього, що він потребував, але необхідний мінімум знайшовся. Не минуло й десяти хвилин, як Джуліс встановив, що на голових зв'язках утворився наріст, тільки й того. Таккер, цей сучий син, не здарний партач і шахрай голлівудський, теж міг би це встановити. Господи, а може, він і диплома не мав. Якщо мав, то його треба було б негайно забрати. Джуліс не зважав більше на Джоні з Ніно. Він попросив по внутрішньому телефону лікарні, щоб підійшов ларинголог. Поні повернувся до Ніно Валенті:
— Гадаю, що вам доведеться дуже довго чекати. Отож, Вам краще піти.
Фонтане вирячився на нього, не вірячи своїм вухам:
— Ах ти ж сучий ти син, ти гадаєш, що ти затримаєш мене тут? Чи ти собі думаєш, що можеш порядкувати моїм горлом як госпітальною помийницею?
Джуліс виклав йому все як на духу, не криючись, і відчуваючи більше задоволення, ніж міг собі уявити.
— Можете діяти, як вам заманеться, — сказав Джуліс. — У вашій горлянці на голосових зв'язках утворився наріст. Якщо ви залишитеся тут на кілька годин, ми дамо собі з ним раду, хай хоч він буде злоякісний чи доброякісний. Визначимось, чи йти на операцію, чи вдатись до консервативного лікування. Я можу зробити все необхідне. Можу назвати вам найкращого спеціаліста в Америці, і ми сьогодні ж ввечері
— Я заскочу пізніше, а зараз мені треба перемовитись з доктором Келлнером.
Проте Джоні Фонтане вже спрямовував на нього свій шарм:
— Слухайте, друже, нам і самим вже треба йти, розважте трохи Люсі, не кидайте її напризволяще, докторе.
Джуліс помітив дивну хрипкуватість у голосі Джоні Фонтане і пригадав, що той ніде не співав уже більше року і ще що Джоні отримав академічну премію за акторську майстерність. Чи може бути таке, щоб у людини аж так пізно змінився голос, а газети і всі довкола таємниче мовчали про це? Джуліс полюбляв пікантні плітки, він дослухався до голосу Джоні Фонтане, намагаючись встановити діагноз його недуги. Це могла бути перевтома, надмірність в алкоголі й палінні, або, навіть, у жінках. У голосі вчувалось якесь неприємне одерев'яніння, його б уже ніхто не назвав милозвучним.
— Ваш голос звучить так, ніби ви застудились, — звернувся Джуліс до Джоні Фонтане.
— Просто перевтома, — ввічливо відповів Фонтане. — Вчора ввечері я спробував заспівати. Знаєте, схоже, я ніяк не можу змиритися з тим, що мій голос змінився, постарів. — Він усміхнувся до Джуліса, мовляв, що вже тут поробиш, чорти б його взяли.
— А ви не пробували проконсультуватись у лікаря? — ніби між іншим запитав Джуліс. — Можливо, це щось поправне.
Тепер Фонтане вже не був такий лагідний, як спочатку. Він зміряв Джуліса холодним поглядом.
— Це найперша річ, яку я зробив майже два роки тому. Консультувався у кращих спеціалістів. У мого особистого лікаря, який, здається, є найкращим фахівцем на всю Каліфорнію. Вони порадили мені добряче відпочити. Нічого смертельного, просто старію. А з віком у людини голос міняється.
З цими словами Фонтане цілком зігнорував лікаря, зосередивши всю свою увагу на Люсі, яку зачаровував, як уже звик був зачаровувати всіх жінок. Джуліс і надалі дослухався до його голосу. Напевне ж, на його голосових зв'язках мають бути нарости. Але чому ж тоді оті задрипані спеціалісти не помітили їх? А може, вони злоякісні чи такі, що не піддаються оперуванню? Але ж в такому разі є інші засоби.
— А коли спеціаліст обстежував вас востаннє? — перебив Джуліс чарівливого Фонтане.
Джоні вочевидь був роздратований, але заради Люсі намагався відповідати ввічливо.
— Десь півтора року тому, — відказав він.
— А ваш особистий лікар обстежує вас час від часу?
— Атож, обстежує, — відповів роздратовано Джоні Фонтане. — Прискає кодеїном і обстежує. Він сказав мені, що мій голос з літами сідає, через усе випите, викурене тощо. Тільки й того. Чи, може, ви розумієтеся краще за нього?
— А як його на прізвище? — запитав Джуліс.
Фонтане вимовив з ледь відчутною хвальковитою ноткою в голосі:
— Таккер, доктор Джеймс Таккер. Якої ви думки про нього?
Прізвище було знайоме, пов'язане з відомою кінозіркою, артисткою, а також з дорогим сільським курортним закладом.
— Він одягається за останньою модою, — глузливо відказав Джуліс.
Тепер уже Фонтане занесло.
— Ви гадаєте, що ви ліпший за нього спеціаліст?
Джуліс засміявся.
— А хто кращий співак, ви чи Кармен Ломбардо? — запитав він і здивувався, побачивши, як Ніно Валенті зайшовся реготом, він аж гепав головою об спинку крісла. Жарт не був аж такий смішний. Та коли на хвилях його жереб'ячого реготу до Джуліса дістався запах віскі, лікар вбагнув, що навіть о цій ранній порі містер Валенті, чи як там у біса його звати, вже був під мухою.
Фонтане посміхнувся до свого друга.
— Слухай, ти ж повинен сміятися не з його, а з моїх жартів.
Тим часом Люсі випростала руку і притягнула Джуліса до краю свого ліжка
— Це він лише виглядає як босяк, а насправді він чудовий хірург, — пояснила Люсі. — І якщо він каже, що він кращий за доктора Таккера, значить, так і є. Ти, Джоні, і слухай, що я тобі кажу.
Увійшла медсестра і попросила їх звільнити приміщення, бо лікареві треба було доглянути хвору. Джуліс з цікавістю по стежив, як Люсі відверталася, коли прощалась із Джоні Фонтане і Ніно Валенті, підставляючи їм щоку під поцілунок, проте, здається, вони були готові до цього. Вона дозволила Джулісу поцілувати себе в уста і прошепотіла: «Приходь сьогодні після обіду, добре?» Він кивнув на знак згоди.
Уже в коридорі Валенті запитав у нього:
— З приводу чого була операція? Щось серйозне?
Джуліс заперечно схитнув головою.
— Просто незначний жіночий ремонт. Звичайнісінька річ, повірте мені. Мене це обходить ще більше, ніж вас, бо я сподіваюсь одружитися на ній.
Ніно і Джоні оцінююче зважили його поглядом, отож Джуліс запитав:
— А звідки ви довідалися, що вона в лікарні?
— Нам подзвонив Фредді і попросив відвідати її, — відповів Фонтане. — Ми виросли разом. Люсі була дружкою на весіллі у сестри Фредді Корлеоне.
— А-а, — озвався Джуліс. Він не став розкривати їм, що знає історію Люсі, можливо, не став через те, що всі вони ретельно оберігали Люсі і її роман із Сонні. Йдучи коридором, Джуліс сказав Фонтане:
— Я тут практикуючий лікар, чому б вам не дозволити мені подивитися ваше горло?
Фонтане заперечно схитнув головою:
— Я поспішаю.
Ніно Валенті докинув:
— Ця горлянка коштує мільйон доларів, він не може дозволити собі, щоб усякі там дешеві лікарі заглядали в неї. — Джуліс бачив, що Валенті дружньо посміхається йому, стаючи в цій справі на його бік.
Джуліс озвався підбадьорливо:
— А я не дешевий. Я був найталановитішим молодим хірургом на східному узбережжі, аж поки мене спіймали на абортах.
Як він і сподівався, ця заява змусила їх поставитися до нього серйозно. Визнавши злочин, він вселив віру в свої зазіхання на велику компетентність. Першим обізвався Валенті:
Якщо Джоні не знайде для вас застосування, то у мене є дівчина, я б хотів, щоб ви її обстежили, щоправда, не в горлянці.
Фонтане запитав, нервуючи:
— Скільки часу це забере?
— Десять хвилин, — відказав Джуліс. Це була брехня, але Джуліс вірив у брехню. Правда не уживається з медициною, хіба що у критичних випадках, і то не завжди.
— О'кей, — погодився Фонтане. Від хвилювання його голос захрипнув і сів ще більше.
Джуліс тут же, в лікарні, прикликав медсестру і домовився про консультаційний кабінет. В ньому не було всього, що він потребував, але необхідний мінімум знайшовся. Не минуло й десяти хвилин, як Джуліс встановив, що на голових зв'язках утворився наріст, тільки й того. Таккер, цей сучий син, не здарний партач і шахрай голлівудський, теж міг би це встановити. Господи, а може, він і диплома не мав. Якщо мав, то його треба було б негайно забрати. Джуліс не зважав більше на Джоні з Ніно. Він попросив по внутрішньому телефону лікарні, щоб підійшов ларинголог. Поні повернувся до Ніно Валенті:
— Гадаю, що вам доведеться дуже довго чекати. Отож, Вам краще піти.
Фонтане вирячився на нього, не вірячи своїм вухам:
— Ах ти ж сучий ти син, ти гадаєш, що ти затримаєш мене тут? Чи ти собі думаєш, що можеш порядкувати моїм горлом як госпітальною помийницею?
Джуліс виклав йому все як на духу, не криючись, і відчуваючи більше задоволення, ніж міг собі уявити.
— Можете діяти, як вам заманеться, — сказав Джуліс. — У вашій горлянці на голосових зв'язках утворився наріст. Якщо ви залишитеся тут на кілька годин, ми дамо собі з ним раду, хай хоч він буде злоякісний чи доброякісний. Визначимось, чи йти на операцію, чи вдатись до консервативного лікування. Я можу зробити все необхідне. Можу назвати вам найкращого спеціаліста в Америці, і ми сьогодні ж ввечері
Вы читаете Хрещений Батько