30 то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
31 радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
35 Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
Приповiстi 9
1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
Приповiстi 10
1 Син мудрий потіха для батька, а син нерозумний то смуток для неньки його.
2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визволює.
3 Не допустить Господь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.
4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботяща збагачує.
5 Хто літом збирає син мудрий, хто ж дрімає в жнива син безпутній.
6 Благословенства на голову праведного, а уста безбожним прикриє насильство.
7 Пам'ять про праведного на благословення, а ймення безбожних загине.
8 Заповіді мудросердий приймає, але дурногубий впаде.
9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде виявлений.
10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногубий впаде.
11 Уста праведного то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.
12 Ненависть побуджує сварки, а любов покриває всі вини.
13 В устах розумного мудрість знаходиться, а різка на спину безтямного.
14 Приховують мудрі знання, а уста нерозумного близькі до загибелі.
15 Маєток багатого місто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.
16 Дорібок праведного на життя, прибуток безбожного в гріх.
17 Хто напучування стереже той на стежці життя, а хто нехтує картання, той блудить.
18 Хто ненависть ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.
19 Не бракує гріха в многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний.
20 Язик праведного то добірне срібло, а розум безбожних мізерний.
21 Пасуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.
22 Благословення Господнє воно збагачає, і смутку воно не приносить з собою.
