35. Коли він побачив її, то розідрав одежу свою і сказав: Ох, доню моя! Ти знищила мене! Ти стала однією з тих, що нещасливлять мене! Бо я дав Господові обітницю, і не можу зректися від неї.
36. Вона сказала йому: Тату мій! Ти дав обітницю Господові; зроби мені, як виповіли уста твої, коли Господь учинив тобі помсту на твоїх ворогів, на синів аммонових.
37. І сказала вона до свого батька: Учини мені лише ось що: відпусти мене на два місяці, я піду, зійду на гори, щоб оплакати дівування своє, я та приятельки мої.
38. Він сказав: Іди. І відпустив її на два місяці. Вона пішла з подругами своїми, і оплакувала дівоцтво своє в горах.
39. Із плином двох місяців повернулася вона до батька свого, і він звершив над нею обітницю, котру дав, і вона не спізнала мужа. І узвичаїлося це в Ізраїлі,
40. Що кожного року ходять Ізраїлеві доньки плакати за дочкою ґілеадянина Їфтаха, чотири дні щороку.
Судді 12
1. І зібралися єфремляни 0673 і перейшли на північ і сказали до Їфтаха: Для чого ти ходив воювати з аммоновими синами, а нас не покликав із собою? Ми спалимо дім твій вогнем і з тобою разом.
2. І сказав їм Їфтах: Я і народ мій мали з аммоновими синами велику сварку; я кликав вас, але ви не врятували мене від руки їхньої.
3. І коли я побачив, що ви не врятуєте мене, то я взяв життя своє у свої руки, і пішов на аммонових синів, і віддав їх Господь у мої руки. То нащо ви прийшли нині воювати зі мною?
4. І зібрав Їфтах усіх мешканців ґілеадських, і воював з Єфремом. І побили ґілеадські мешканці Єфрема, бо ті казали: Ви – Єфремові втікачі, – Ґілеад поміж Єфремом та поміж Манасією.
5. І перехопили ґілеадияни йорданські переходи від єфремлян 0673. І сталося, коли говорили єфремляни 0673 втікачі: Нехай я перейду, то ґілеадські мешканці говорили йому: "Чи ти єфремлянин 0673 ?" Той казав: "Ні."
6. Вони говорили йому: Скажи "шібболет". А той казав: "Сібболет", бо не міг інакше сказати. Тоді вони, схопивши його, стинали біля йорданського переходу. І впало того часу в Єфрема сорок дві тисячі.
7. І судив Їфтах Ізраїля шість років. І помер ґілеадянин Їфтах, і був похований в одному з міст Ґілеаду.
8. Після нього суддею Ізраїля був Івцан з Віфлеєму.
9. І було в нього тридцять синів, і тридцять дочок відпустив він з дому [на заміжжя], а тридцять дочок узяв зі сторони за синів своїх, і був суддею Ізраїля сім років.
10. І помер Івцан, і похований у Віфлеємі.
11. Після нього суддею Ізраїля був Елон, завулонянин, і судив Ізраїля десять років.
12. І вмер Елон завулонянин, і похований в Айялоні, у Завулоновім краї.
13. Після нього був суддею Ізраїля Авдон, син Гіллела, пір'атонянин.
14. І було в нього сорок синів та тридцять онуків, що їздили на семидесяти молодих віслюках. І судив він Ізраїля вісім літ.
15. І помер Авдон, син Гіллела, пір'атонянин, і був похований у Єфремовім краї, на горі Амаликовій.
Судді 13
1. Сини Ізраїля й далі чинили лихе перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки филистимлян на сорок літ.
2. Того часу був один чоловік із Цар'ї, данівець за родом, на ймення Маноах. Дружина в нього була неплідна і не народжувала.
3. І з'явився Ангел Господній до тієї жінки, і промовив до неї: Ось ти неплідна, і не народжуєш; але зачнеш, і народиш сина.
4. А тепер бережися, не пий вина і п'янкого напою і не їж нічого нечистого.
5. Бо ось, ти зачнеш і вродиш сина, і бритва не торкнеться голови його, тому що від самого лона немовля це буде назореєм Божим, і він почне рятувати Ізраїля від руки филистимлян.
6. Жінка прийшла і сказала чоловікові: Чоловік Божий приходив до мене, котрого вигляд – як вигляд Ангела Божого, вельми грізний; і я не запитала його, звідки він, і він не сказав мені ймення свого.
7. Він сказав мені: Ось, ти зачнеш і вродиш сина; тож не пий вина і п'янкого напою і не їж нічого нечистого: бо немовля від самого лона до смерти своєї буде назореєм Божим.
8. І помолився Маноах Господові, і сказав: Господе! Нехай знову прийде до нас чоловік Божий, котрого посилав Ти, і навчить нас, що нам чинити з немовлям, яке має народитися.
9. І почув Бог голос Маноаха, і знову прийшов Ангел Божий до жінки, коли вона була в полі, і Маноаха, чоловіка її, не було з нею.
10. Жінка підхопилася й побігла і повідала чоловікові своєму і сказала йому: Ось, з'явився переді мною чоловік, який передніше приходив до мене.
11. Маноах підвівся і пішов із дружиною своєю, і прийшов до того чоловіка, і сказав йому: Чи ти є той чоловік, котрий розмовляв з цією жінкою? [Ангел] сказав: Я.
12. І сказав Маноах: Отож, якщо справдиться слово твоє, як нам учинити з немовлям цим, і що нам робити з ним?
13. Ангел Господній сказав Маноахові: Нехай він стережеться всього, про що я сказав дружині.
14. Нехай не їсть нічого, що врожаїть виноградна лоза, нехай не п'є вина і п'янкого напою, і не їсть анічого нечистого, і дотримується всього, що я сказав їй.
15. І сказав Маноах Ангелові Господньому: Я благаю тебе, дозволь затримати тебе, доки ми приготуємо для тебе козеня.
16. Ангел Господній сказав Маноахові: Хоч би ти й затримав мене, я не буду їсти хліба твого; та коли ти хочеш звершити приношення всеспалення Господові, то піднеси його. А Маноах не знав, що це Ангел Господній.
17. І сказав Маноах до Господнього Ангела: Яке ім'я твоє? Щоб ми вшанували тебе, коли справдиться слово твоє.
18. Ангел Господній сказав йому: Нащо ти запитуєш про ім'я моє? Воно утаємничене.
19. І взяв Маноах козеня і приношення хлібне, і підніс Господові на скелі. І Він учинив чудо, котре бачили Маноах і дружина його.
20. Коли полум'я почало здійматися від жертовника в небо, то Ангел Господній піднявся з полум'ям жертовника. Коли Маноах і дружина його побачили те, упали обличчям до землі.
21. І не з'являвся більше Ангел Господній Маноахові і дружині його. Тоді Маноах упевнився, що це Ангел Господній.
22. І сказав Маноах дружині своїй: Ми справді помремо, тому що бачили ми Бога.
23. Дружина його сказала йому: Якби Господь хотів умертвити нас, то не прийняв би з рук наших приношення усеспалення, і не показав би нам усе те, і тепер не відкрив би нам цього.
24. І народила жінка сина, і назвала ім'я йому: Самсон. І зростало немовля, і благословляв його Господь.
25. І почав Дух Господній діяти в ньому у таборі Дановому, поміж Цор'а та між Ештаолом.
Судді 14
Вы читаете Біблія
