Біблія

Шлюб Авраама з Кетурою.
1. І взяв Авраам іще дружину, на ймення Кетура.
2. І вона породила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.
3. Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана були: ашшури, летуші і леуми.
4. Сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда, Елдаа. Усі оці – сини Кетури.
5. І віддав Авраам все, що було в нього, Ісаакові.
6. А синам наложниць, котрі були в Авраама, дав Авраам дарунки, і відіслав їх од Ісаака, сина свого, ще за життя свого, на схід, на землю східну.
7. Днів життя Авраамових, котрі він прожив, було сто сімдесят п'ять літ.
8. І віддав духа Авраам, і помер у старості добрій, похилий і насичений [життям], і приєднався до народу свого.
9. І поховали його Ісаак та Ізмаїл, сини його, в печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара, хеттеянина, котре навпроти Мамре.
10. На полі, котре Авраам придбав у синів Хетових. Там поховані Авраам і Сарра, дружина його.
11. По смерті Авраама Бог благословив Ісаака, сина його. Ісаак жив при джерелі Лахай-Рої.
12. Ось родовід Ізмаїла, сина Авраамового, котрого породила Авраамові Аґар єгиптянка, служниця Саррина;
13. І ось ймення синів Ізмаїлових, імена їх за родоводом їхнім: первісток Ізмаїлів Невайот, за ним Кедар, Адбеїл, Мівсам,
14. І Мішма, і Дума, і Масса.
15. Хадад, Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
16. Оце – сини Ізмаїлові, і ймення їхні, у селищах їхніх, у кочовищах їхніх, [це] – дванадцять князів племен їхніх.
17. А літ життя Ізмаїлового було сто тридцять сім літ, і віддав духа, і вмер, і долучився до народу свого.
18. Вони жили від Хавіли до Шуру, що перед Єгиптом, як простувати до Ашшуру. І він помер в присутності братів своїх.
19. Ось родовід Ісаака, сина Авраамового. Авраам породив Ісаака.
20. Ісаакові було сорок літ, коли він узяв собі за дружину Ревеку, доньку Бетуїла арамеянина з Месопотамії, сестру Лавана арамеянина.
21. І молився Ісаак Господові про дружину свою, бо вона була неплідна; і Господь почув його, і завагітніла Ревека, дружина його.
22. Сини в лоні її почали битися, і вона сказала: Якщо так буде, то нащо воно мені? І пішла запитати у Господа.
23. Господь сказав їй: Два племені у череві твоєму, і два різних народи вийдуть із лона твого; один народ буде сильнішим від другого, і старший буде слугувати молодшому.
24. І настала пора розродитися їй; і ось, близнята в лоні її.
25. Перший вийшов червонястий увесь, мов шкіра, пелехатий; і назвали йому ім'я – Ісав.
26. Потім вийшов брат його, тримаючись рукою своєю за п'яту Ісава, і названо йому ім'я: Яків. А Ісаак був шістдесятирічним, коли вони вродилися.
27. Діти зросли, і став Ісав людиною, меткою на звіроловстві, – людиною ланів; а Яків – чоловіком лагідним, і жив у шатрах.
28. Ісаак любив Ісава, тому що дичина його була до смаку йому, а Ревека любила Якова.
29. І зварив Яків страву; а Ісав прийшов з поля стомлений.
30. І сказав Ісав Якові: Благаю тебе: Дай мені поїсти червоної юшки, червоної ось цієї; бо я стомився. Від цього дано йому і'мя: Едом.
31. Проте Яків сказав: Продай мені зараз же своє першородство.
32. Ісав сказав: Ось, я помираю; що мені в цьому першородстві?
33. Яків сказав: Присягнися мені цієї ж миті. Він присягнувся йому, і продав першородство своє Якові в той день.
34. І дав Яків Ісавові хліба і юшки з чечевиці; і він їв і пив, і підвівся, і пішов, і знехтував Ісав своїм першородством.
Буття 26
Заповіт з Авраамом переходить на Ісаака.
1. Був голод на землі, лихіший понад попередній голод, котрий був у дні Авраама, і пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
2. Господь постав перед ним і сказав; Не йди до Єгипту; живи на землі, про яку Я скажу тобі.
3. Мандруй по цій землі; і Я буду з тобою, і благословлю тебе; бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі оці, і дотримаюся клятви, котрою Я клявся Авраамові, батькові твоєму.
4. Помножу нащадків твоїх, як зорі небесні; і дам нащадкам твоїм усі землі оці; і благословляться в насінні твоєму всі народи землі.
5. За те, що Авраам підкорився голосові Моєму і пильнував, що Мною [заповідане] треба було пильнувати: Статути Мої і закони Мої.
6. Ісаак оселився в Ґерарі.
7. Мешканці міста того запитали про дружину його, і він сказав: Це сестра моя; тому що боявся сказати: Дружина моя, щоб не вбили мене, [сказав] він, мешканці міста цього за Ревеку, бо вона вродлива з обличчя.
8. Та коли вже багато часу він там прожив, Авімелех, цар филистимський, глянувши у вікно, побачив, що Ісаак бавиться з Ревекою, дружиною своєю.
9. І прикликав Авімелех Ісаака, і сказав: Ось, це дружина твоя, чому ж ти сказав: Вона сестра моя? Ісаак сказав йому: Тому, щоб я не загинув через неї.
10. Але Авімелех сказав: Що це ти вчинив з нами? Адже один із народу замалим не злігся з дружиною твоєю, і ти накликав би звинувачення на нас.
11. І наказав Авімелех народові своєму, сказавши: Хто торкнеться сього чоловіка і дружини його, той буде покараний на смерть.
12. І сіяв Ісаак у землі тій, і зібрав того року ячменю у стократ: так благословив його Господь.