Біблія

13. І став значним цей чоловік, і звеличувався ще і ще аж до того, що став дуже великим.
14. У нього була череда дрібної і череда великої худоби і чимало орної землі, і филистимляни почали заздрити йому.
15. І всі криниці, які викопали служники вітця його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.
16. І Авімелех сказав Ісаакові: Залиши нас; бо ти став набагато сильнішим од нас.
17. І пішов Ісаак звідти і розташувався шатрами в долині Ґерарській, і оселився там.
18. І знову викопав Ісаак криниці води, які були викопані ще за Авраама, батька його, котрі завалили филистимляни по смерті Авраама; і назвав їх тими ж іменами, котрими назвав їх батько його.
19. І копали служники Ісаакові в долині, і знайшли там джерело води живої.
20. І сперечалися пастухи Ґерарські з пастухами Ісааковими, кажучи: Наша вода. І він назвав криниці ім'я: Есек, бо сперечалися з ним.
21. Викопали другу криницю; сперечались також і за неї; і він дав їй ім'я Ситна.
22. І він рушив звідтіля, і викопав криницю, за котру уже не сперечалися; і назвав її: Реховот, бо, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.
23. Звідти перейшов він до Беер-Шеви.
24. І тієї ночі з'явився йому Господь, і сказав: Я – Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе, і розмножу потомство твоє, заради Авраама, служника Мого.
25. І він спорудив там жертовника, і прикликав ймення Господа. І напнув там шатро своє, і викопали там служники Ісаакові криницю.
26. Прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, начальник війська його.
27. Ісаак сказав їм: Для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе?
28. Вони сказали: Ми виразно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: Поставимо поміж нами і тобою клятву, і вступимо з тобою в спілку.
29. Щоб ти не чинив нам лиха, як ото ми також не торкнулися до тебе, а чинили тобі саме добро і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом.
30. Він накрив їм столи, і вони їли й пили.
31. І, підвівшись рано-вранці, поклялися один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
32. Того ж таки дня прийшли служники Ісаакові і звістили його про криницю, котру копали вони, і сказали йому: Ми знайшли воду.
33. І він назвав її: Шів'а. А тому ім'я місту тому Беер-Шева аж донині.
34. І було Ісавові сорок літ, і взяв собі за дружину Єгудиту, доньку Беері хеттеянина, і Босмату, доньку Елона хеттеянина.
35. І були вони тягарем для Ісаака та Ревеки.
Буття 27
Обманом благословення привласнене.
1. Коли Ісаак постарів, і притупився зір очей його, він прикликав старшого сина свого Ісава і сказав йому: Сину мій! Той сказав йому: Ось я.
2. Він сказав: Ось, я постарів; не знаю дня смерти моєї.
3. Я благаю тебе: Візьми тепер знаряддя твої, сагайдака твого і лука твого, і йди в поле, і налови мені дичини.
4. І приготуй мені страву, котру я люблю, і принеси мені їсти, щоби благословила тебе душа моя перш, аніж я помру.
5. Ревека чула, коли Ісаак говорив синові своєму Ісавові. І пішов Ісав у поле вполювати дичину.
6. А Ревека сказала синові своєму Якові: Ось, я чула, як батько твій говорив братові твоєму Ісавові:
7. Принеси мені дичини і приготуй мені страву, і я з'їм, і благословлю тебе перед Господом, передніше смерті моєї.
8. Тепер, сину мій, прислухайся до слів моїх, а що я тобі скажу.
9. Піди до [отари] і принеси мені звідти двійко справних козлят, і я приготую з них батькові твоєму страву, яку він любить.
10. А ти принесеш батькові твоєму, і він насититься, аби благословити тебе перед смертю своєю.
11. Яків сказав Ревеці, матері своїй: Ісав, брат мій, чоловік кудлатий, а я гладенький.
12. Може статися, помацає мене мій батько; і я буду в його очах облудником, і наведу на себе прокляття, а не благословення.
13. Мати сказала йому: На мені хай буде прокляття твоє, сину мій, тільки послухай мене, і піди, принеси мені.
14. Він пішов, і взяв, і приніс матері своїй, і мати його зготувала страву, котру любив батько його.
15. І взяла Ревека багату одежу старшого сина свого Ісава, яка була в неї у домі, і одягла [в неї] молодшого сина свого Якова;
16. А руки його і гладеньку шию його обклала шкурою козенят.
17. І дала страву і хліб, котрі вона зготувала, в руки Якові, синові своєму.
18. Він увійшов до батька свого і сказав: Тату мій! Той озвався: Ось я, хто ти, сину?
19. Яків сказав батькові своєму: Я – Ісав, первісток твій, я вчинив так, як ти сказав мені; підведися, сідай і покуштуй дичини моєї, аби благословила мене душа твоя.
20. І сказав Ісаак синові своєму: Отак швиденько знайшов ти, сину мій? Він сказав: Тому, що Господь Бог твій послав мені назустріч.
21. І сказав Ісаак до Якова: Підійди, я обмацаю тебе, сину мій, чи ти син мій Ісав, чи ні?
22. Яків підійшов до Ісаака, батька свого, і він обмацав його, і сказав: Голос, голос Якова, а руки, руки Ісавові.
23. І не впізнав його, тому що руки його були, як руки Ісава, брата його, кудлаті; і благословив його.
24. І сказав: Чи ти син мій Ісав? Він сказав: Я.