Біблія

34. То я страхався б великої громади, і презирство одноплемінних лякало б мене, і я мовчав би, і не виходив за браму.
35. О, якби хтось вислухав мене! Усе моє бажання, щоб Вседержитель відповідав мені, і щоб захисник мій склав записа.
36. Я носив би його на плечах моїх і покладав би його, мов корону;
37. Оголосив би Йому число кроків моїх, і зблизився б з ним, як із князем.
38. Якщо голосила на мене земля моя, і скаржилися на мене борозни її;
39. Якщо я їв плоди її без оплати і ускладнював життя землеробів,
40. То нехай замість пшениці виросте будяк, і замість ячменю – кукіль. Слова Йовині скінчилися.
Йов 32
1. Коли ті три мужі перестали відповідати Йовові, бо він був справедливий ув очах своїх,
2. Тоді спалахнув гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, – на Йова спалахнув його гнів за те, що він виправдовував себе більше, аніж Бога;
3. А на трьох друзів його спалахнув гнів його за те, що вони не знайшли, що відповідати, однак звинувачували Йова.
4. Елігу чекав, доки говорив Йов, тому що вони за віком були старші від нього.
5. Коли ж Елігу побачив, що немає відповіді в устах тих трьох мужів, тоді спалахнув гнів його.
6. І відповідав Елігу, син Барах'їлів, бузянин, і сказав: Я молодий літами, а ви старі; а тому я не наважувався і боявся висловити вам своє міркування.
7. Я казав собі: Нехай говорять дні, і багатоліття навчає мудрости.
8. Але дух у людині і натхнення від Вседержителя дає йому розуміння.
9. Не багатолітні [лише] мудрі, і не старі [лише] розуміють правду.
10. Тому я кажу: Вислухайте мене, висловлю вам свою думку також і я.
11. Ось, я чекав слів ваших, – прислуховувався до міркувань ваших, доки ви придумували, що сказати.
12. І я уважно дивився на вас, і ось, ніхто з вас не звинувачує Йова і не відповідає на його слова.
13. Не скажете: Ми знайшли мудрість – Бог його спростує, а не людина.
14. Якби він завертав слова свої до мене, то я не вашими міркуваннями відповідав би йому.
15. Злякалися, не відповідають більше, перестали казати.
16. А тому я очікував, а вони не говорять, зупинилися і не відповідають більше,
17. То я відповім з мого боку; висловлю свої міркування я також.
18. Бо я виповнений словами, і дух у мені завдає тіснот мені.
19. Ось, утроба моя, наче вино невідкрите: воно може ось-ось прорватися, мов ті нові бурдюки.
20. Висловлюся, і буде мені легше, розтулю уста мої, і відповім.
21. На обличчя людини дивитися не буду і до жодної людини не підлещуватимусь.
22. Тому що я не вмію лестити: зараз же убий мене, мій Творче!
Йов 33
1. Отож, вислухай, Йове, думки мої і зважай на всі слова мої.
2. Ось, я розтулю уста мої, язик мій говорить у роті моєму.
3. Слова мої від щирости мого серця і уста мої виречуть знання чисто.
4. Дух Божий утворив мене, і дихання Вседержителя дало мені життя.
5. Якщо можеш, відповідай мені і стань переді мною.
6. Ось, я за бажанням твоїм, – замість Бога. Я витворений також із глини.
7. Тому страх переді мною не може знітити тебе, і рука моя не буде заважкою для тебе.
8. Ти говорив у вуха мої, і я чув звук слів:
9. Чистий я, без вади, безневинний я, і немає в мені неправди;
10. А Він знайшов звинувачення супроти мене і вважає мене Своїм супротивником.
11. Забив ноги мої в колоду, спостерігає за всіма шляхами моїми.
12. Ось у цьому ти помиляєшся, відповідаю тобі; тому що Бог вищий людини.
13. Для чого тобі змагатися з Ним? Він не дає звіту за жодні справи Свої.
14. Бог говорить один раз і, якщо того не почують, вдруге.
15. Уві сні, в нічному видінні, коли сон приходить до людей, під час дрімоти на ложі.
16. Тоді Він відкриває вухо людини і залишає Свою настанову.
17. Щоб відхилити людину од якогось вчинку і відібрати у неї гордощі,
18. Щоб відвести душу її від провалля і життя її від урази мечем.