Біблія

19. Або ж вона наставляється на розум хворобою на ложі своєму і жорстоким болем у всіх кістках своїх, –
20. І життя її одвертається від хліба, і душа її від улюбленої страви.
21. Плоть на ній марніє, аж так, що її не видно, і з'являються кості її, котрих не було видно.
22. І душа її наближається до могили, і життя її – до смерти.
23. Якщо є у неї Ангел – наставник, один із тисячі, аби показати людині достеменний [шлях] її, –
24. [Бог] змилується над нею і скаже: Звільни її від могили; Я знайшов викупа.
25. Тоді тіло її стане кращим, аніж замолоду; вона повернеться у дні юности своєї.
26. Буде молитися до Бога, і Він милостивий до неї; з радістю споглядає на обличчя її і повертає людині праведність її.
27. Вона буде дивитися на людей і говоритиме: Грішила я і спотворювала правду, а мені не відплачено;
28. Він визволив душу мою від могили, і життя моє бачить світло.
29. Ось, усе це чинить Бог часто з людиною,
30. Щоб відвести душу її від могили, і просвітити її світлом живих.
31. Зважай, Йове, слухай мене, і мовчи, а я буду говорити.
32. Якщо маєш щось сказати, відповідай і кажи, тому що я прагну твого виправдання.
33. А якщо ні, то слухай мене: мовчи, і я навчу тебе мудрости.
Йов 34
1. І продовжував Елігу, і сказав:
2. Вислухайте, мудрі, мовлене мною, і прихиліть до мене вухо, помірковані!
3. Бо вухо виокремлює слова, як піднебіння розрізняє смак страви.
4. Виберім поміж собою суд (право) і спізнаємо, що добре.
5. Ось, Йов сказав: За мною правда, але Бог позбавив мене суду.
6. Чи мушу я брехати на правду мою? Моя рана невигойна без вини.
7. Чи є така людина, як Йов, котрий п'є глум, як воду?
8. Пристає до співжиття з тими, що чинять беззаконня і ходить з людьми нечестивими.
9. Тому що він сказав: Немає користі для людини у догоджанні Богові.
10. Отож, вислухайте мене, мужі мудрі! Не може бути у Бога неправда чи у Вседержителя неправосуддя.
11. Бо Він за вчиненим людиною учиняє з нею і за шляхами мужа дає заплату!
12. Справді, Бог не чинить неправди, і Вседержитель не викривляє суду.
13. Хто, окрім Нього, дбає про землю? І хто урядує цілим світом?
14. Якби Він обернув серце Своє до Себе і взяв Собі дух її та дихання її, –
15. Раптом загинула б усіляка плоть, і людина стала б тліном.
16. Отож, якщо ти маєш розум, то слухай це і зважай на слова мої.
17. Той, хто ненавидить правду, чи може володарювати?
18. Чи можна сказати цареві: Ти – розбещений, а князям – ви злочинці?
19. Але Він не дивиться на обличчя князів і не надає перевагу скорше багатому, аніж бідному, тому що всі вони – витвір рук Його.
20. Наразі вони помирають; серед ночі народ бунтується, і вони щезають, і міцних проганяють не силою.
21. Бо очі Його над шляхами людини, і Він бачить усі кроки її.
22. Немає пітьми, ані тіні смертної, де могли б сховатися ті, що вчиняють злочини.
23. А тому Він уже не вимагає від людини, щоб йшла на суд з Богом.
24. Він долає сильних без дослідження і ставить інших на їхні місця.
25. Тому що Він учиняє відомими справи їхні, і скидає їх уночі, і вони винищуються.
26. Він завдає їм поразки, як людям злочинцям, перед очима інших,
27. За те, що вони відступили од Нього, і не зрозуміли всіх шляхів Його.
28. Аж так, що долинуло до Нього волання убогих, і Він зачув стогін пригноблених.
29. Чи дарує Він тишу, то хто може порушити? Чи приховує Він лице Своє, хто може побачити Його? Чи буде це для народу, чи для однієї людини,
30. Щоб не царював лицемір на спокусу народові,
31. До Бога треба казати: Я зазнав лиха, більше не буду грішити.
32. А чого я не знаю, Ти навчи мене; і якщо я вчиняв злочини, то більше не буду.
33. Чи за твоїми [міркуваннями] Він має давати заплату? Та оскільки ти відкидаєш, то лише тобі належить вибирати, а не мені; Кажи, що знаєш.