Біблія

27. Як не добре споживати багато меду, так само домагатися власної слави, – не є слава.
28. Що місто зруйноване, без мурів, те саме й чоловік, що не володіє духом своїм.
Притчі 26
1. Як сніг влітку і дощ на жнива, так честь не до лиця глупакові.
2. Як горобець спурхує, як ластівка полетить, так задаремне прокляття не справдиться.
3. Батіг для коня, вуздечка для віслюка, а палиця для безглуздих.
4. Не відповідай глупакові на глупство його, щоб ти також не став схожим на нього.
5. Але відповідай глупакові на глупство його, щоб він не став мудраком в очах своїх.
6. Підтинає собі ноги, зазнає гіркоти той, хто дає словесне доручення глупакові.
7. Хитливо здіймаються ноги кульгавого, – і притча в устах глупаків.
8. Укладати коштовний камінь у пращу те саме, що вшановувати глупака.
9. Мов [колючий] терен в руці п'яного, – притча в устах глупаків.
10. Сильний вчиняє все з волі своєї: і нерозумного вшановує, і кожному перехожому дає нагороду.
11. Як пес повертається на виверти свої, так глупак повторює глупоту свою.
12. Чи бачив ти чоловіка, мудрого в очах його? На безглуздого більше надії, аніж на нього.
13. Ледар каже: Лев на дорозі! Лев на майданах!
14. Двері повертаються на завісах своїх, а ледар – у постелі своїй.
15. Ледар опускає руку свою в чашу, і йому важко донести її до рота свого.
16. Ледар в очах своїх мудріший, аніж семеро, що відповідають розважливо.
17. Те саме, що хапати пса за вуха, проходячи неподалік, – втручатися в чужу сварку.
18. Як той, що вдає з себе божевільного, кидає вогонь, стріли і смерть,
19. Так – чоловік, котрий шкодить другові своєму і потім каже: Я лише пожартував.
20. Де немає більше дров, вогонь загасне; і де немає обмовника, розбрат затихне.
21. Вугіль – для жару і дрова – для вогню; а чоловік сварливий – для розпалювання сварки.
22. Слова обмовника – наче ласощі, і входять вони досередини черева.
23. Що нечистим сріблом обкладений глиняний глечик, те саме й полум'яні уста і серце в злобі.
24. Устами своїми прикидається ворог, а в серці своєму ховає підступ.
25. Якщо він говорить навіть ніжним голосом, не вір йому; тому що семеро мерзот у серці його.
26. Якщо ненависть приховується наодинці, то відкриється злоба його в народному зібранні.
27. Хто копає яму, той упаде в яму; і хто котить камінь угору, до того він повернеться.
28. Брехливий язик ненавидить уражених ним, і облесливі уста призводять до загибелі.
Притчі 27
1. Не хвалися завтрашнім днем, тому що не відаєш, що той день принесе.
2. Нехай хвалить тебе інший, а не вуста твої, – чужий, а не язик твій.
3. Великий камінь, вагомий і пісок; але гнів глупака важчий від обидвох.
4. Жорстокий гнів, невтримна лють; але хто здолає ревнощі?
5. Краще відверте викриття, аніж утаємничена любов.
6. Щирі докори від люблячого, і брехливі поцілунки ненависника.
7. Сита душа розтоптує навіть щільники, а голодній душі все гірке солодке.
8. Як птах, що гніздо своє покинув, отак і людина, що залишила місце своє.
9. Олива і кадіння тішать серця; так само приємний [будь-кому] друг сердечний порадою своєю.
10. Не залишай друга свого і друга твого батька, і в дім брата твого не ходи в день лихий для тебе; краще сусід поблизу, аніж брат, що далеко.
11. Будь мудрим, сину мій, і втішай серце моє; і я знатиму, що відповідати моєму обмовникові.
12. Розважливий бачить біду і ховається; а недосвідчені йдуть наперед [і] зазнають покарання.
13. Візьми в нього одежу його, тому що він дав поруку за чужинця; і за стороннього візьми від нього заклад.
14. Хто голосно вихваляє друга твого з раннього ранку, того вважатимуть за обмовника.
15. Безнастанний капіж дощового дня і сварлива дружина – однакові.
16. Хто хоче приховати її, той хоче утаємничити вітер і оливу в правиці своїй, що дасть знати про себе.
17. Залізо залізом гострять, і чоловік загострює погляд друга свого.