9. І сказав Він мені: Безчестя дому Ізраїлевого та Юдиного велике, вельми значне; і земля оця повнісінька крови, і місто повнісіньке неправди, бо вони кажуть: Покинув Господь землю цю, і не бачить Господь
10. За те й Моє око не пощадить, і не помилує; оберну поведінку їхню на їхню голову.
11. І ось, чоловік, зодягнутий в лляний одяг, у котрого на поясі прилад писаря, дав відповідь і сказав: Я вчинив, як Ти наказав мені.
Єзекія 10
1. І бачив я, і ось на склепінні, котре понад головами херувимів, неначе камінь-сапфір, неначе щось схоже на престол, було видно над ними.
2. І говорив Він чоловікові, одягненому в лляну одежу, і сказав: Увійди між колесами під херувимів, і візьми повні пригорщі жару поміж херувимами, і кинь на місто; і він увійшов на моїх очах.
3. А херувими стояли по правий бік Дому, коли увійшов той чоловік, і хмара виповнювала внутрішнє подвір'я.
4. І піднеслася слава Господня з херувимами до порогу Дому, і Дім виповнився хмарою, і подвір'я виповнилося сяянням слави Господньої.
5. І шум від крил херувимів чутно було навіть на зовнішньому подвір'ї; наче голос Бога Всемогутнього, коли Він говорить.
6. І коли Він наказав чоловікові, одягненому в лляний одяг, сказавши: Візьми вогню поміж колесами, між херувимами, і коли він увійшов і стояв біля колеса,
7. Тоді з-поміж херувимів один херувим простягнув руку свою до вогню, котрий між херувимами, і взяв та й дав у пригорщі одягненому в лляний одяг. Він узяв і вийшов.
8. І видно було у херувимів подобу людських рук під крильми їхніми.
9. І бачив я: І ось, четверо коліс біля херувимів, по одному колесі біля кожного херувима, і колесо на вигляд, наче з каменя топаза.
10. І на вигляд усі чотири схожі, наче колесо було в колесі.
11. Коли йшли вони, то йшли на чотири свої сторони; під час ходи своєї не озиралися, але до того місця, куди обернена була голова, вони туди йшли; під час ходи своєї не озиралися.
12. І все тіло їхнє, і спина їхня, і руки їхні, і крила їхні, і колеса по колові були повнісінькі очей, – усі четверо коліс їхніх.
13. До коліс цих, як я чув, сказано було: "Ґалґал" (Вихор).
14. І в кожної тварини чотири обличчя: перше лице – лице херувима; друге лице – обличчя людське, третє лице – неначе подоба лева, і четверте лице – подоба орла.
15. Херувими підвелися. Це були ті самі тварини, котрих бачив я біля ріки Кевар.
16. І коли йшли херувими, тоді йшли біля них і колеса; і коли херувими підіймали крила свої, щоб піднятися від землі, і колеса не відділялися, але вони були біля них.
17. Коли ті стояли, стояли також і вони; коли ті піднімалися, піднімалися й вони, бо в них [був ] дух тварин.
18. І відійшла слава Господня від порогу Дому, і постала над херувимами.
19. І підняли херувими крила свої, і знялися на очах моїх від землі; коли вони відходили, то колеса також були біля них, і зупинилися біля входу до Східної брами Дому Господнього, і слава Бога Ізраїлевого, вгорі над ними.
20. Це були ті самі тварини, котрих я бачив біля підніжжя Бога Ізраїлевого коло ріки Кевар. І я спізнав, що це – херувими.
21. У кожного – по чотири обличчя, і в кожного – по четверо крил, і під крильми їхніми подоба рук людських.
22. А подоба обличчя їхнього – такі самі, як ті обличчя, що я бачив їх біля ріки Кевар, – і вигляд їхній, і самі вони. Кожний простував напрямки у ту сторону, яка була перед ним.
Єзекія 11
1. І підняв мене Дух і привів мене до східної брами Дому Господнього, котра дивиться на схід. І ось, – біля входу до брами двадцять п'ять чоловіків; і між ними бачив я Яазанію, сина Аззурового, і Пелатію, сина Венанії, князів народу.
2. І Він сказав мені: Сину людський! Ось люди, у котрих лихе на думці, і котрі дають недобру пораду в цьому місті,
3. Кажучи: Ще не близько; будемо споруджувати оселі; воно (місто) казан, а ми – м'ясо.
4. Тому пророкуй їм, пророкуй, сину людський.
5. І зійшов на мене Дух Господній, і сказав мені: Скажи: Так говорить Господь: Що говорите ви, і що на думку вам спадає, Я те знаю.
6. Багато убитих ваших ви поклали в цьому місті, і вулиці його закидали трупами.
7. Тому так говорить Господь Бог: Убиті ваші, котрих ви поклали серед нього, – то м'ясо, а воно казан (місто); але вас Я виведу з нього.
8. Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меча, говорить Господь Бог.
9. І виведу вас із нього, і віддам вас у руки чужинців, і звершу над вами суд.
10. Від меча упадете; на рубежах Ізраїлевих буду вас судити, і спізнаєте, що Я – Господь.
11. Воно не буде для вас казаном; і ви не будете у ньому м'ясом; на рубежах Ізраїлевих буду судити вас.
12. І спізнаєте, що Я – Господь; бо за Моїми заповідями ви не ходили, і приписів Моїх не виконували, а чинили за приписами народів, що оточували вас.
13. І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Венаніїн, помер. І впав я на обличчя, і заволав гучним голосом, і сказав: О, Господе Боже! Невже Ти хочеш дощенту винищити останок Ізраїля?
14. І було до мене слово Господнє:
15. Сину людський! Твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому домові Ізраїлевому, усім їм говорять мешканці Єрусалиму: Живіть віддалік од Господа; нам у володіння віддана ця земля.
16. На це скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я позасилав їх до народів, і хоч розпорошив їх по країнах, але Я буду для них хоч малою святинею, у тих країнах, куди вони пішли.
17. Затим скажи: Так говорить Господь Бог: Я зберу вас з-поміж народів, і поверну вас із країн, де ви розпорошені; і дам вам землю Ізраїлеву.
18. І прийдуть туди і повикидають звідти всі її гидоти і всі її мерзоти.
19. І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їхньої серце кам'яне, і дам їм серце тілесне.
20. Щоб вони ходили за Моїми заповідями і дотримувалися приписів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.
21. А чиє серце заполонять гидоти їхні і мерзоти їхні, то поведінку таких наверну на їхню голову, говорить Господь Бог.
22. Тоді херувими підняли крила свої, і колеса біля них; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними.
Вы читаете Біблія
