23. І піднеслася слава Господня з-посеред міста та й зупинилася над горою, котра на схід від міста.
24. І Дух підняв мене і переніс мене до Халдеї до вигнанців, у видінні, Духом Божим. І відійшло од мене видіння, котре я бачив.
25. І переказав я вигнанцям усі слова Господа, котрі Він відкрив мені.
Єзекія 12
1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а вони не бачать; у них є вуха, щоб чути, але не чують; тому що вони – бунтівний дім.
3. А ти, сину людський, приготуй собі все необхідне для переселення, і серед дня переселяйся з місця твого на інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, що вони – дім бунтівний.
4. І речі твої винеси, як речі, що необхідні під час переселення, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди увечері перед очима їхніми, як виходять для переселення.
5. Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні і винеси крізь нього.
6. Перед очима їхніми візьми поклажу на плече, потемки винеси її, лице твоє затули, щоб не бачити землі; бо Я вчиню тебе ознакою домові Ізраїля.
7. І вчинив я, як велено було мені; речі мої, як речі необхідні під час переселення, виніс за дня, а увечері проламав собі рукою отвір у стіні, потемки виніс поклажу і поклав на плече перед їхніми очима.
8. І було до мене слово Господнє уранці:
9. Сину людський! Чи не казав тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний, що ти дієш?
10. Скажи їм: Так говорить Господь Бог: Це – провіщення для князя в Єрусалимі і для всього дому Ізраїлевого, котрий є там.
11. Скажи: Я – ознака для вас; що вчиняю Я, те буде з ними, – на переселення, в полон підуть вони.
12. І князь, котрий серед них, потемки покладе [поклажу ] на плече, і вийде. Стіну проламають, щоб спровадити [його ] через неї; він затулить обличчя своє, аж так, що не побачить очима землі тієї.
13. І накину на нього сіть Мою, і буде впійманий в тенета Мої, і відведу його до Вавилону, у край халдейський, але він не побачить його, і там помре.
14. А всіх, котрі довкіл нього, поборників його і все військо його розвію на всіх вітрах, і оголю услід їм меча.
15. І спізнають, що Я – Господь, коли розпорошу їх поміж народів і розвію їх по країнах.
16. Але невеличке число їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони оповіли народам, до котрих підуть, про всі свої мерзоти; і спізнають, що Я – Господь.
17. І було до мене слово Господнє:
18. Сину людський! Хліб твій їж із трепетом, і воду твою пий з тремтінням та сумом.
19. І скажи народові краю: Так говорить Господь Бог про мешканців Єрусалиму, про землю Ізраїлеву: Вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою питимуть в зажурі, тому що земля його буде позбавлена всієї рясноти своєї за неправди усіх, що мешкають на ній.
20. І будуть розорені велелюдні міста і земля стане пусткою, і спізнаєте, що Я – Господь.
21. І було до мене слово Господнє:
22. Сину людський! Що це за приказка у вас, у краї Ізраїлевому: "Багато днів промине, і всіляке пророче видіння щезне".
23. А тому скажи їм так: Так говорить Господь Бог: Знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїля; Але скажи їм: Близько дні і справдження всілякого видіння пророчого.
24. Бо вже не залишиться марним жодне видіння пророче, і жодне провіщення не буде облудним у домі Ізраїлевому.
25. Бо Я Господь, Я промовляю, і слово, котре Я промовляю, справджується, і не буде загайним; у ваші дні, бунтівний доме, Я виповів слово і виконаю його, говорить Господь Бог.
26. І було до мене слово Господнє:
27. Сину людський! Ось, дім Ізраїлів каже: Пророче видіння, котре бачив він, [справдиться ] по багатьох днях, і він пророкує про віддалені часи.
28. А тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Жодне з Моїх слів уже не буде відстрочене, але слово, котре Я скажу, справдиться, говорить Господь Бог.
Єзекія 13
1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Повідай пророцтво на пророків Ізраїлевих, що пророкують, і скажи пророкам від власного серця: Слухайте слово Господнє!
3. Так говорить Господь Бог: Горе безглуздим пророкам, котрі ведені власним духом і нічогісінько не бачили.
4. Пророки твої, Ізраїлю, мов лисиці в руїнах.
5. У проломи ви не входите і не огороджуєте муром дому Ізраїлевого, щоб твердо стояти у битві Господнього дня,
6. Вони бачать пусте і пророкують облуду, кажучи: Господь сказав; а Господь не посилав їх; і викликають надію, що слово справдиться.
7. Хіба ж не марне видіння ви бачили? І чи не облудні пророцтва виповідали, кажучи: Господь сказав, а Я не говорив?
8. А тому так говорить Господь Бог: Оскільки ви виповідаєте марноту і бачите у видіннях лжу, за це, ось, Я – на вас, говорить Господь Бог.
9. І буде рука Моя супроти цих пророків, що бачать марноту і пророкують лжу; на раді народу Мого вони не будуть, і в список дому Ізраїлевого не впишуться, і до землі Ізраїлевої не увійдуть, і спізнаєте, що Я – Господь Бог.
10. За те, що ви баламутите Мій народ, кажучи: Мир, коли миру нема; і коли один будує мура, а інші обмазують його глиною,
11. Скажи обмазувальникам муру глиною, що він упаде; буде злива, впаде кам'яний град, і вітер буремний розвалить мура.
12. І ось, коли мур упаде, то чи не скажуть вам тоді: Де той розчин, котрим ви обмазували?
13. А тому так говорить Господь Бог: Я випущу бурхливий вітер у гніві Моєму, і піде ливний дощ у люті Моїй, і каміння граду в обуренні Моєму – для винищення.
14. І зруйную мура, котрого ви обмазали глиною, і повалю його на землю, і відкриються підмурки його, і впаде, і ви разом із ним загинете; і спізнаєте, що Я – Господь.
15. І виснажу лють Мою на мурові і на тих, що обмазували його глиною, і скажу вам: Немає муру, і немає тих, що обмазували його, –
16. Пророків Ізраїлевих, котрі пророкували Єрусалимові і провіщали йому видіння миру в той час, коли миру нема, говорить Господь Бог.
Вы читаете Біблія
