Біблія

56. Про сестру твою Содому й спогаду не було в устах твоїх за днів зарозумілости твоєї,
57. Доки ще не відкрилося безчестя твоє, як у пору осоромлення від дочок Сирії і всіх, що оточували її, від дочок филистимських, що дивилися на тебе зневажливо з довкілля.
58. За розпусту твою і за мерзоту зазнаєш ти утисків, говорить Господь.
59. Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учиняла ти, знехтувавши присягою порушенням спілки.
60. Але Я пригадаю спілку Мою з тобою за днів юности твоєї, і поновлю з тобою вічну спілку.
61. І ти згадаєш про шляхи твої, і буде тобі соромно, коли почнеш приймати до себе сестер твоїх, старших і менших від тебе, і коли Я буду давати тобі їх у доньки, але не від твоєї спілки.
62. Я поновлю заповіта Мого з тобою, і спізнаєш, що Я – Господь,
63. Для того, щоб ти пам'ятала і соромилася, і щоб надалі ти не могла навіть уст розтулити від сорому, коли Я прощу тобі все, що ти вчиняла, говорить Господь Бог.
Єзекія 17
1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Запропонуй загадку і скажи притчу домові Ізраїлевому.
3. Скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел з великими крилами, з довгим пір'ям, пухнастий, строкатий прилетів на Ливан-гору і зняв з кедра верхівку,
4. Зірвав горішній із паростків його і приніс його на землю ханаанську, у місті купецькому поклав його;
5. І взяв од насіння цієї землі і посадив на землі родючій, над великими водами, наче вербу;
6. І воно виросло і стало виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, котрої гілки нахилялися до неї, і коріння її було під нею ж таки, і стало виноградною лозою – і дало паростки і випустило гілки.
7. І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягнула до нього гілки свої, щоб він поливав її з борозен свого розсадника.
8. Вона була посаджена на родючому полі, над великими водами, аж так, що могла випускати гілки і приносити плід, вчинитися лозою пречудовою.
9. Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи буде в неї успіх? Чи не вирвуть її коріння і чи не обнесуть плодів її аж так, що вона засохне? Усі молоді гілки, що відросли од неї, засохнуть. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коріння її.
10. І ось, хоч вона посаджена, та чи буде успіх? Чи не висохне вона, тільки-но торкнеться до неї східний вітер? Висохне на грядках, де виросла.
11. І було до мене слово Господнє:
12. Скажи бунтівному домові: Хіба ви не знаєте, що це означає? Скажи: Ось, прийшов цар вавилонський до Єрусалиму, захопив його царя і князів його, і привів до себе у Вавилон.
13. І взяв [іншого ] з царського роду, і склав з ним спілку, і присилував його присягою і забрав визначних тієї землі із собою.
14. Щоб царство було упокорене, щоб ти не змогла підвестися, щоб збережена була спілка і стояла несхитно.
15. Але той відкинувся од нього, послав послів своїх до Єгипту, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи уціліє той, хто таке чинить? Він порушив спілку – і чи врятується?
16. Живу Я, говорить Господь Бог: У місті царя, який настановив його царем, і котрому присягу давши, зневажив, і порушив з ним заповіта свого, він помре в нього у Вавилоні.
17. З великою силою і з численним народом фараон нічого не вчинить для нього у цій війні, коли буде нагорнений вал і споруджені будуть вежі для облоги, щоб вигубити багато душ.
18. Він зневажив присягу, аби порушити спілку, і ось, дав руку свою, і вчинив усе це; він не врятується.
19. А тому отак говорить Господь Бог: Живу Я! Присягу Мою, котру він зневажив, і спілку Мою, котру він порушив, Я заверну йому на голову.
20. І закину на нього сіть Мою, і впіймається в тенета Мої; і приведу його до Вавилону, і там буду судитися з ним за підступність його супроти Мене.
21. А всі утікачі його із усіх полків його впадуть від меча, а решта, що залишиться, розпорошиться на всіх вітрах; і спізнаєте, що Я, Господь, сказав це.
22. Так говорить Господь Бог: І візьму Я з вершечку високого кедра, і посаджу; з горішніх паростків його відірву найніжніші і посаджу на високій і величавій горі.
23. На високій горі Ізраїлевій посаджу його, і випустить гілля, і принесе плід, і стане величавим кедром, і будуть жити на ньому всілякі птахи, усе пернате житиме у затінку його.
24. І спізнають усі дерева на полі, що Я, Господь, високе дерево знижую, а низьке дерево підвищую, зелене дерево вчиняю сухим, а сухе дерево вчиняю квітучим: Я, Господь, сказав – і вчиню!
Єзекія 18
1. І було до мене слово Господнє:
2. Нащо ви вживаєте на Ізраїлевій землі таку приповідку, кажучи: Батьки їли кислий виноград, а в дітей оскома на зубах?
3. Живу Я! – говорить Господь Бог, – Уже не будуть виповідати цю приповідку в Ізраїлі.
4. Бо ось, усі душі – Мої: як душа батька, так і душа синова – Мої; душа грішника – та помре.
5. Якщо хтось праведний і звершує суд і правду,
6. На горах жертовного не їсть і до ідолів дому Ізраїлевого не навертає очей своїх, дружини ближнього свого не опоганює і до своєї дружини в пору очищення нечистот її не наближається,
7. Нікому не чинить тіснот, боржникові повертає заставу, крадіжок не вчиняє, хліб свій дає голодному і голого покриває одежею;
8. На лихву не позичає і відсотків не бере, від неправди утримує руку свою, суд людині з людиною звершує справедливо;
9. Вчиняє за Моїми заповідями і дотримується приписів Моїх щиро: то він – праведник, він неодмінно буде живий, говорить Господь Бог.
10. Та коли в нього народиться син розбійник, що проливає кров, і чинить щось таке,
11. До чого він сам ніколи не вдавався, і на горах їсть жертовне і дружину ближнього свого опоганює,
12. Бідного і вбогого пригнічує, відбирає силою, застави не повертає і до бовванів навертає свої очі, чинить мерзоту.
13. На лихву позичає і від лихви бере відсотки: То чи буде він живий? [Ні] , не буде він жити. Хто чинить такі мерзоти, той достеменно помре, і кров його буде на ньому.
14. І якщо у когось народився син, котрий, побачивши гріхи батька свого, до яких він удається, бачить, але сам їх не чинить:
15. На горах жертовного не їсть, до ідолів дому Ізраїлевого не навертає очей своїх, дружини ближнього свого не опоганює,