Біблія

7. І вітальні вигуки в народних зібраннях, і щоб люди кликали їх: Навчителю! Навчителю!
8. А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас учитель – Христос, а ви всі – брати;
9. І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, Котрий на небесах;
10. І не називайтеся наставниками, бо один у вас наставник – Христос.
11. Найбільший з-поміж вас нехай буде вам служником:
12. Бо хто підносить себе, той принижений буде; а хто принижує себе, той піднесеться.
13. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте.
14. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що пожираєте оселі вдів і лукаво довго молитеся: за це приймете ще більший осуд.
15. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, щоб навернути бодай одного; і коли це трапляється, вчиняєте його сином геєни, удвічі гіршим од вас.
16. Горе вам, вожді сліпі, котрі запевняють: Якщо хтось присягнеться храмом, то нічого; а якщо хтось присягнеться золотом храму, за ним буде провина.
17. Нерозумні та сліпі! Що більше: золото, чи храм, котрий освячує золото?
18. Також: Якщо хтось присягнеться жертовником, то нічого; а якщо присягнеться тим даром, котрий на ньому, той завинив.
19. Нерозумні і сліпі! Що більше: дар, чи жертовник, що освячує дара?
20. Отож, той, хто присягається жертовником, присягається ним і всім тим, що на ньому.
21. І той, що присягається храмом, присягається ним і Тим, що Живе в ньому.
22. І той, що присягається небом, присягається престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
23. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м‘яти, ганусу й кмину, і покинули найважливіше в Законі: суд, милість і віру; це належало чинити і того не залишати.
24. Вожді сліпі, що виціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
25. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте чашу і тарелю зовні, а всередині вони повнісінькі крадіжу і неправди.
26. Фарисею сліпий! Очисть передніше чашу й таріль усередині, щоб чисті вони були й зовні.
27. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що стали схожими на фарбовані гроби, котрі зовні видаються гарними, а всередині повнісінькі мертвими кістками і всілякою нечистотою;
28. Отак і ви зовні видаєтеся людям праведними, а всередині виповнені лицемірством і беззаконням.
29. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що споруджуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам‘ятники праведників,
30. І кажете: Якби ми були за днів батьків наших, то не були б спільниками їхніми в [пролитті] крови пророків;
31. Таким чином ви самі супроти себе свідчите, що ви сини тих, котрі вбивали пророків.
32. Доповнюйте й ви міру батьків ваших.
33. Змії, гадюче поріддя! Як втічете ви від засудження до геєни?
34. Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників, і ви деяких уб‘єте й розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і виганяти з міста до міста;
35. Нехай же прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варихіїного, котрого ви убили поміж храмом і жертовником.
36. Істину кажу вам; що все це прийде на цей рід.
37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, як птаха збирає пташеняток своїх під крила, але ви не бажали!
38. Ось, залишається вам дім ваш порожній.
39. Бо повідую вам: Не побачите Мене віднині, аж доки не скажете: Благословенний Той, що приходить в ім‘я Господнє!
Матвія 24
1. Ісус вийшов і рушив од храму. І наблизилися учні Його, аби показати Йому споруду храму.
2. А Ісус сказав їм: Чи бачите все оце? Істину кажу вам: Не залишиться тут каменя на камені; все буде зруйноване!
3. А коли сидів Він на горі Олив, то наблизилися до Нього учні самотою і запитали: Скажи нам, коли це станеться? І яка ознака Твого пришестя й кінця віку?
4. Ісус сказав їм у відповідь: Пильнуйте, щоб хтось не принадив вас;
5. Бо чимало прийде (людей) під йменням Моїм і будуть запевняти: я – Христос, і багатьох зведуть.
6. Також почуєте про війни і про військові чутки. Глядіть, не жахайтеся; бо має все це статися. Але й це ще не кінець.
7. Бо повстане народ на народ і царство на царство, і буде голод, і моровиця, і землетруси по краях;
8. Але все це лише початок пошестей.
9. Тоді будуть віддавати вас на страждання і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ймення Моє.
10. І тоді спокусяться вельми багато і один одного будуть зраджувати і зненавидять один одного;
11. І багато лжепророків постане і зваблять багатьох;
12. І через безмір злочинів у багатьох охолоне любов;
13. А той, хто витерпить до кінця, – врятується.
14. І буде проповідувана ця Євангелія Царства по всій землі, на свідчення народам усім; і тоді прийде кінець.
15. Отож, коли побачите мерзоту спустошення, що про неї вістив пророк Даниїл, котра стоятиме на святому місці, – той, що читає, нехай розуміє, –