Біблія

5. І знову послав ще одного: і його убили; і багатьох інших то били, а то убивали.
6. Він мав ще одного сина, улюбленого для нього, наостанок послав і його до них, кажучи: Посоромляться сина мого.
7. Але виноградарі сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його, і спадок належатиме нам.
8. І схопили його та й убили і викинули геть з виноградника.
9. То що вчинить господар виноградника? Прийде і зрокує на смерть виноградарів; а потім віддасть виноградника іншим.
10. Невже ви не читали цього у Письмі: “Камінь, котрого відкинули будівничі, той наріжним став каменем;
11. Це – від Господа, і є дивним в очах наших”?
12. І прагнули схопити Його, але побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав притчу; тому покинули Його і відійшли.
13. І прислали до Нього деяких фарисеїв та іродіян, щоб упіймати Його на слові.
14. Вони прийшли і сказали Йому: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і не піклуєшся комусь догодити, бо не дивишся на якусь особу, але правдиво шляхові Божому навчаєш: Чи дозволяється давати податок кесареві, чи ні? Давати нам, чи не давати?
15. Але Він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Нащо спокушаєте Мене? Принесіть Мені динарія, щоб Мені бачити його.
16. Вони принесли: Тоді сказав їм: Чиє це зображення і напис? Вони сказали: Кесареві.
17. Ісус сказав їм у відповідь: Віддавайте кесареві кесареве, а Боже Богові. І дивувалися з Нього.
18. Потім прийшли до Нього саддукеї, котрі запевняють, що воскресіння нема, і запитали Його, кажучи:
19. Учителю! Мойсей написав нам: Якщо у когось помре брат і залишить дружину, а діток не залишить, то нехай брат візьме дружину його і відродить сім‘я братові своєму.
20. Було сім братів: перший узяв дружину і, помираючи, не залишив дітей;
21. Узяв її другий, і помер, і він не залишив дітей; також і третій.
22. Брали [її за] себе семеро і не залишили діток. Після всіх померла й дружина.
23. Отож, при воскресінні, коли воскреснуть, котрого з них буде вона дружиною? Бо семеро мали її за дружину.
24. Ісус сказав їм у відповідь: Хіба не через це ви потрапляєте в оману, не відаючи Письма, ані сили Божої?
25. Бо коли з мертвих воскреснуть, [тоді] не будуть ні одружуватися, ні заміж виходити, але будуть, як Ангели на небесах.
26. А про мертвих, що вони воскреснуть, хіба не читали ви в книзі Мойсея, як Бог при купині сказав йому: Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова?
27. [Бог] не є Бог мертвих, але Бог живих. Ось чому ви вельми в облуді.
28. Один із книжників, коли почув їхню розмову і побачив, що [Ісус] добре їм відповідав, підійшов і запитав Його: Яка найперша з-поміж усіх заповідей?
29. Ісус відповідав йому: Найперша з-поміж усіх заповідей: Слухай, Ізраїлю! Господь Бог наш є Господь єдиний;
30. І полюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм, і всією силою своєю, – ось найперша заповідь!
31. А друга – схожа на неї: Полюби ближнього свого, як самого себе; іншої, більшої, ніж ці, заповідей немає.
32. Книжник сказав Йому: Гаразд, Учителю! Істину сказав Ти, що один є Бог і немає іншого, окрім Нього.
33. І любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити сусіда (ближнього), як самого себе, є більшим, аніж усі приношення всеспалення і пожертви.
34. Ісус побачив, що цей розумно відповідав, і сказав йому: Недалеко ти від Царства Божого. Після цього вже ніхто не смів запитувати Його.
35. Ісус продовжував навчати в храмі і казав: Чому книжники запевняють, що Христос (Месія) є син Давидів?
36. Адже сам Давид сказав Духом Святим: Сказав Господь Господові Моєму: Сиди праворуч від Мене, аж доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх.
37. Отож, сам Давид називає Його Господом: То як же Він – Син йому? І безліч людей залюбки Його слухали.
38. І казав їм у вченні Своєму: Остерігайтеся книжників, що полюбляють ходити в довгій одежі і [приймати] вітання на зібраннях народних,
39. Сидіти попереду в синагогах і напівлежати на першому [місці] на бенкетах;
40. Ці, що пожирають оселі вдів і моляться довго напоказ, – вони приймуть найважче осудження.
41. І сів Ісус навпроти скарбниці, і дивився, як народ мідяки до скарбниці кидає. Чимало заможних кидали багато.
42. Аж прийшла одна вбога вдова і поклала дві лепти1, що складає кодрант.
43. [Ісус] покликав учнів Своїх і сказав їм: Істину кажу вам, що оця бідна вдова поклала найбільше від усіх, що клали до скарбниці;
44. Бо всі клали від надлишку свого, а вона від нужди своєї поклала все, що мала, увесь спожиток свій.
Марка 13
Про пришестя Христа.
1. І коли виходив Він із храму, сказав Йому один із учнів Його: Учителю! Подивися, яке каміння, і які споруди!
2. Ісус сказав йому у відповідь: Чи бачиш оці великі будинки? Усе це буде зруйноване, аж так, що не залишиться тут каменя на камені.
3. І коли Він сидів на горі Олив навпроти храму, запитували Його на самоті Петро, і Яків, і Іван та Андрій:
4. Скажи нам, коли це станеться, і яка ознака, коли все це має звершитися?
5. Відповідаючи їм, Ісус почав говорити: Остерігайтеся, щоб хтось не спокусив вас;
6. Багато прийде під Моїм йменням і будуть казати, що це Я, і багатьох зведуть.
7. А коли почуєте про війни чи про військові чутки, не жахайтеся: бо так [має] статися; але й це ще не кінець.